Дорога до сердець... Відеозвіт зустрічі

Дякуємо Милі Кирилюк за чудову зустріч та зворушливі спогади!

Голодомор: очима болю, вустами гніву

         Страшне число у нелюдській напрузі

         Пропалює світи до глибини:

         У тридцять три розіп’яли Ісуса

         У тридцять третім на земному прузі

         Розіп’ято мільйони без вини.

                                                      Б. Олійник

Згідно з Указом Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 року щорічно в четверту суботу листопада відзначається День пам’яті жертв голодоморів.

Багато літ пройшло… Здавалось би можна й забути, але в серці кожного з нас живе і буде жити пам’ять про найкривавішу трагедію людства. Книжкові виставки: екскурс  в історію «Голодомор: очима болю, вустами гніву», яка діє на абонементі та путівник в історію "На колінах стою перед вами, сповідаю жалобу сумну" в читальній залі центральної районної бібліотеки ім. А.С.Малишка, ще раз закликають кожного згадати ті трагічні для України 1932-1933 роки та помолитися за кожну безневинно загублену душу.

…Не може бути гіршої муки, аніж бачити як від голодної смерті відходить у небуття твоя родина. Тож ми, українці, повинні пам’ятати про трагічні сторінки нашої історії, щоб вони більше ніколи не повторилися! 

"Дорога до сердець"

Творча зустріч із талановитою жінкою,  

поетесою - пісняркою із м. Київ – Мілою Кирилюк.

Зустріч відбулася 19 листопада 2015 року у читальному залі Овруцької ЦРБ ім. А.С.Малишка і зібрала багато зацікавлених людей, які із задоволенням прийшли поспілкуватися і послухати чудові вірші у виконанні авторки.  Серед присутніх і члени поетичного клубу «Зорепад», і майстрині, і квітникарі, а також працівники і користувачі бібліотеки. Приємно було і те, що завітали учні Овруцької гімназії, члени студії «Живе слово» та учасники драматичного гуртка. Поезія Міли Кирилюк – щира, душевна, проста й зрозуміла. Але в той же час кожен її вірш має родзинку, так само, як і їх авторка. Вона справжня патріотка, яка вболіває за долю нашої країни. Море тепла, щирості й оптимізму подарувала Міла Кирилюк усім присутнім. Творчість поетеси - піснярки пронизана любов'ю до людей, повагою до України, рідної мови, неповторних традицій.

Приємним сюрпризом для Міли Михайлівни стала прем’єра пісні на її вірші, яку підготував і подарував присутнім викладач дитячої музичної школи Віктор Мельниченко. Окрасою нашого свята стало і сімейне тріо «Полісяне» із с.Хлупляни у складі Олексія Ільюка (директора Словечанської музичної школи), Сніжани Гавриловської (художнього керівника Хлуплянського  будинку культури) та Валентини Федорівни Ільюк (матері цих чудових людей). 

Вразило присутніх і те, що костюми, в які були одягнені «Полісяне», зроблені руками Валентини Ільюк. Подарувала пісню для нашої гості і Валентина Мошківська.  Багато приємних подарунків також підготували і учасники різних клубів АРТвітальні: топіарій, зроблений руками З.Кудрі і прочитаний нею вірш, до сліз зворушив Мілу Кирилюк. Отримала поетеса іменну ляльку-мотанку «Міла» від В.Коновальчук.

Прозвучали і власні пісні у виконанні П.Невмержицького.  Слова вдячності та осінній букет квітів від колективу бібліотеки подарувала директор ЦРБ С.Солтис. Душевно і тепло привітала Мілу Кирилюк і художній керівник Словечанського будинку культури Віра Воробей, подарувавши  їй на згадку низку поліських пісень, а на закінчення зустрічі ще й пісню «Роде наш красний», яку підхватив увесь зал. Після зустрічі Міла Кирилюк презентувала та підписала бажаючим свої книги.

  

72-га річниця з дня визволення Овруча в Другій світовій війні.

Усе далі й далі відходять в історію буремні та грізні події Другої світової війни. Однак вони ніколи не перестануть бентежити наші серця. Сьогоднішнім поколінням випала велика честь відзначати знаменні дати. В ці дні, одне за одним, міста і села нашої держави відзначають  річниці визволення територій від німецько-фашистських загарбників.

      Людям безприкладної мужності і відваги, нашим землякам, що   боролися проти фашистських загарбників в партизанських загонах і патріотичному підпіллі, славі живих і пам'яті полеглих та з нагоди 72 річниці визволення міста Овруча і району від нацистів, в Овруцькій центральній бібліотеці ім.А.С.Малишка була присвячена година слави «Подвигом їхнім пам'ять живе».

      На свято були запрошені ветерани: І.М.Андросович – єдиний в районі ветеран, який визволяв рідне місто та П.Й.Васянович, В.П.Сасін.

      В ході зустрічі ветерани поділилися своїми спогадами про ті буремні часи, про воєнні роки та про те, якою ціною діставалася перемога над нацизмом і побажали добра і миру, надії на світле майбутнє усім присутнім в залі.

      Слова щирої вдячності ветеранам – визволителям висловив міський голова І.Я.Коруд, який наголосив, що ветерани Другої світової війни є гарним прикладом для нащадків, а їх героїзм та любов до Батьківщини допомагає нинішньому поколінню долати ворога на сході України, захищаючи її незалежність.

      Приємно те, що на заході були присутні представники молодого покоління – учні Овруцького професійного ліцею, при якому діє військово-патріотичний клуб «Пошук»  (керівник Леонід Меліхов). Метою цього клубу є формування в учнів високих духовно-моральних принципів, відданості своїй Вітчизні, військово-патріотичних якостей на основні славних бойових традицій нашого народу, героїчного подвигу воїнів-визволителів Другої світової війни.  

Лікування та реабілітація учасників АТО

У Житомирській області учасники антитерористичної операції мають можливість безкоштовно пройти санаторно-курортне лікування, лікування зубів та зубопротезування.

 Органи праці та соціального захисту населення області забезпечують учасників бойових дій та інвалідів війни з числа учасників антитерористичної операції безоплатними санаторно-курортними путівками.

Для отримання путівки в цьому році необхідно звернутися до управління праці та соціального захисту населення і подати наступні документи: заяву; медичну довідку лікувальної установи за формою № 070/о; копію посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни; документ, що підтверджує безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах їх проведення.

Звертатися потрібно до управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій та виконавчих органів міських рад за місцем реєстрації або фактичним місцем проживання відповідно до довідки про взяття на облік (для осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території).

Безкоштовними путівками на санаторно-курортне лікування забезпечуються:

—  інваліди війни з числа учасників антитерористичної операції;

—  учасники бойових дій під час проведення антитерористичної операції.

Для забезпечення санаторно-курортного лікування учасників бойових дій та інвалідів війни з числа учасників АТО в Житомирській області є путівки в різні санаторно-курортні заклади, зокрема:

«Карпатські зорі» (Львівська обл., Дрогобицький район, с. Модричі) за профілем захворювання органів травлення;

«Конча Заспа» (м. Київ, Столичне шосе, 27 км) — кістково-м'язові захворювання;

«Орізонт» (Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт Сергіївка) — із різних профілів захворювань: травлення, кістково-м’язові, кровообіг, урологія;

«Феофанія» (м. Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Лебедєва, 27) — захворювання органів травлення та кістково-м’язової системи;

«Лермонтовський» (м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2) з різних захворювань.

Крім того, учасники антитерористичної операції можуть пройти психологічну реабілітацію у 4-ох закладах: «Орізонт» (Одеська обл.); «Феофанія» (м. Київ); «Березівські мінеральні води» (Харківська обл.); «Остреч» (Чернігівська обл.). За путівками до цих закладів також потрібно звертатися до управлінь соціального захисту. Необхідно мати копію посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни та документ, що підтверджує безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції. Медична довідка за формою №070/о не потрібна.

Додаткову інформацію про санаторно-курортне лікування можна отримати за тел.: (0412) 24- 08-46.

Також учасники АТО можуть пройти безкоштовне лікування зубів та зубопротезування в районних медичних установах та у місті Житомирі. Задля отримання такої послуги та інформації про неї можна звернутися безпосередньо до медичних установ або до Центру допомоги учасникам АТО у м. Житомирі.

За детальною інформацією про пільги для учасників АТО та членів їх сімей можна звертатися до місцевих управлінь соціального захисту або до Центру допомоги учасникам АТО за адресою: м. Житомир, майдан ім. С. П. Корольова, 1, каб. 101. Тел. для довідок: (0412)47-50-06.

(За повідомленням управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації).

Виставковий проект Марії Кобилинської в м.Києві

«Світло надії» виставковий проект Марії Кобилинської пройшов в

Національному музеї  «Чорнобиль». Цей захід відбувся з легкої руки Валентини Коновальчук, заввідділом обслуговування Овруцької ЦРБ ім. А.Малишка. Радо прийняли працівники музею шанувальників таланту молодої художниці – аматорки та початківця дизайну одягу.

На виставці було представлено 37 робіт – творчих пошуків молодого автора у різних жанрах та техніках: олія, пастель, гуаш, вугілля, художньо оброблена соломка. Декілька картин написані спеціально для цього проекту напередодні 30-х роковин Чорнобильської трагедії. Під час відкриття виставки Марія представила власні колекції одягу «Натхнення природи» та «Archetype in color»,  які брали участь у багатьох фестивалях моди. Багато теплих слів сказали про М.Кобилинську представники музею «Чорнобиль», викладачі та студенти  університету, в якому навчається Марія,  перші вчителі живопису А.Бирковська, художньої обробки соломки, заслужений художник України, М.Климович, поетеса Т. Корнийчук з Першотравневого  та О. Муженко з Житомира. Неперевершені хвили насолоди музикою від Олесі Сінчук – композитора, піаністки, флейтистки, співачки, художника-графіка. Зачарували усіх присутніх своїми піснями володарка ордену княгині Ольги II ступеню Віра Воробей та солістка хору ветеранів «Гомін» - Валентина Мошківська.

ЗНО-2016: особливості проведення

  Міністерством освіти і науки визначено деякі питання проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2016 році. Відповідний наказ підписаний міністром освіти і набуде чинності після реєстрації в Міністерстві юстиції.

  Документом визначено, що зовнішнє незалежне оцінювання в 2016 році буде проведено у період з 05 травня до 10 липня.

  Кожен зареєстрований учасник зовнішнього незалежного оцінювання матиме право скласти тести не більш як iз чотирьох навчальних предметів.

  До програми проведення ЗНО включено тести з 12 навчальних предметів: українська мова і література, історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, а також тести з іноземних мов - англійської, іспанської, німецької, російської та французької.

  Результати зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури (українська мова), а також із математики або історії України (період ХХ - початок ХХІ століття) будуть зараховані як результати державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти.

Випускники шкіл 2016 року, випускники ліцею і всі бажаючі вступити до ВНЗ в 2016 році готуються до здачі ЗНО. Як це зробити правильно можна дізнатись відвідавши Інтернет – центр Овруцької ЦРБ ім. А.Малишка. Починаючи з 11 листопада 2015 року бібліотекар Інтернет – центру Наталія Вознюк демонструє презентацію «Особливості ЗНО – 2016». Всі хто має бажання можуть з цією інформацією звернувшись в Інтернет – центр бібліотеки (І поверх).

Зі святом, шановні працівники культури і аматори сцени!

9 листопада – День працівників культури 

та аматорів народного мистецтва. 

Це – свято творчих людей, які іскрами своєї творчості і таланту запалюють серця і ведуть за собою тих, хто любить пісню, цікаву книгу, гарне слово, запальний танець.

9 листопада – День української писемності та мови

9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання. 
Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.

Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.

Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…

Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.

Кілька століть нас привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть.

Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті – вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за іменем монаха-переписувача Лаврентія. Зокрема до цього списку входить “Повість врем’яних літ” (або “Повість минулих літ”), написаний на початку XII століття.

До Дня української писемності та мови працівники Овруцької ЦРБ ім. А.Малишка запрошують відвідати книжкові виставки: 

-абонемент: мовна регата "Мово рідна - то життя народу і культури рідної краса"

- читальний зал: мовні поради "Квітни, мово, зірницями слова..."

Нестор – літописець - 960 років від дня народження

Преподобний, київський літописець та письменник – агіограф. З 1073 чернець Києво-Печерського монастиря. Автор Житій святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського. Вважається упорядником (за іншою версією автором) Повісті врем'яних літ. Помер і похований у Києво-Печерському монастирі.

У церковному календарі день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця припадає на 9 листопада. Цього дня в Україні, починаючи з 1997, відзначають День української писемності та мови.

Працівники абонементу Овруцької ЦРБ ім. А.Малишка запрошують переглянути книжковий путівник в історію 

"Український літописець"

Запрошуємо відвідати історичний віраж

У 2015 році виповнюється 420 років від дня народження видатного українського політичного і державного діяча, полководця, гетьмана України, засновника Української Козацької держави Богдана Хмельницького.

З цієї нагоди на абонементі Овруцької ЦРБ ім. А.С.Малишка розгорнуто історичний книжковий віраж 

«Прозріє народ мій і волю дістане…».

Історичний екскурс:

Хмельницький Богдан – Зиновій Михайлович (1595-1657 pp.) – державний і політичний діяч. Керівник Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст., фундатор Української держави (Війська Запорозького), гетьман України (1648-1657 pp.), організатор українського козацького війська, родоначальник української дипломатії, меценат і покровитель Української православної церкви.

Богдан Хмельницький народився в Суботові поблизу Чигирина в шляхетсько-козацькій родині. В юнацькі роки вступив на військову службу. У битві під Цецорою (1620 р.) потрапив до турецького полону. Після звільнення (1622 р.) продовжив службу у реєстровому війську. У 1630-х pp. брав участь у козацьких повстаннях. Згодом обіймав посади військового писаря, чигиринського сотника. У січні 1648 р. Богдан Хмельницький підготував і очолив повстання на Запорозькій Січі (Запорізька Січ), яке поклало початок Національно-визвольній Війні українського народу. Тоді ж був обраний гетьманом України. Протягом року здобув блискучі перемоги над польським військами під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцами, здійснив похід під Львів і Замостя. В ході Національно-визвольної Б. Хмельницький уперше в історії політичної думки України сформулював ідею створення власної незалежної держави. В умовах ускладнення міжнародної ситуації в березні 1654 р. уклав союзницьку угоду з російським царем. Згодом, будучи невдоволеним діями Москви, спрямованими на досягнення перемир'я з Варшавою, вніс корективи до зовнішньополітичного курсу Української держави, поклавши в його основу принцип надання пріоритетів союзам з країнами, вороже налаштованими до Польщі: Швецією, Трансільванією, Бранденбургом. Упродовж усього гетьманування Богдан Хмельницький проводив гнучку соціальну політику, запобігаючи загостренню соціально-економічних конфліктів у суспільстві.

Хліб у домі моїм, хліб у домі моєї Вкраїни

Працівники абонементу Овруцької ЦРБ ім. А.Малишка з 4.11.2015 року запрошують переглянути виставку – інсталяцію «Хліб у домі моїм, хліб у домі моєї Вкраїни». Крім цікавих та повчальних книг про хліб на виставці представлена художньо-національна композиція з колосків, борошна та хліба.

Паляниця... Хліб... Здавалося б, що ж тут такого - звичайний тобі продукт харчування. Але скільки для кожного з нас постає за цим звичайним словом! Неосяжне пшеничне поле, на якому мов пливе комбайн..., золотаве зерно, що переливається в натруджених долонях хлібороба..., духмяна паляниця на вишиваному рушнику, якою зустрічають гостей. «Хліб-сіль вам, добрі люди», - так говорили здавна на Україні. Ось і виходить, що хліб - це щось значно більше, вагоміше і дорожче, «він є основою основ», як сказав Андрій Малишко.

Дмитро Іванович Яворницький - 160 років від дня народження

З 4.11.2015 року в читальному залі та абонементі Овруцької ЦРБ ім. А.Малишка відкриті для перегляду книжкові виставки до 160-ти річчя від дня народження Д.Яворницького:

 – історичний музей «Нескорений лицар козацької нації».

Історична довідка:

Дмитро Іванович Яворницький — український історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва, дійсний член НТШ і ВУАН.

Людина енциклопедичних знань, різнобічних інтересів, Дмитро Яворницький за своє довге життя організував і успішно здійснив безліч археологічних та етнографічних експедицій, подорожей в пошуках пам’яток історії та культури.

Народився Д.І.Яворницький 7 листопада 1855 р. в с. Сонцівці Харківського повіту, Харківської губернії (нині с. Борисівка Дергачівського р-ну) у родині псаломщика.  ...