Душа
мого народу - рушники!
Український
рушник – це вишита доля нашого славного народу.
Рушник у хаті – це святість, це реліквія кожної родини.
Рушник – це
пісня ниток на полотні.
|
Директор Овруцької ЦРБ Солтис С.М. біля виставки вишитих рушників |
29 травня у
селі Селезівка всіх шанувальників української вишивки зібрало свято рушника «На
рушниковому крилі…», ініціаторами якого стали Овруцька центральна районна бібліотека ім. А.С.Малишка
та директор Поліського державного природного заповідника Сергій Миколайович
Жила. Чому саме в
Селезівці відбулося це свято? А тому, що це село розмістилось у самому серці
Полісся, тому, що тут цілий рік стоять
пахощі сосен, чорниць, суниць і грибів і просто неможливо надихатись цим
п'янким повітрям. Але це, по-перше.
|
Директор Поліського державного природного заповідника Жила С.М. |
А по-друге, в Селезівці є ще одна
унікальність, адже в селі знаходиться
центральна садиба Поліського державного природного заповідника, директор
якого Сергій Миколайович Жила став натхненником створення етнографічного
музею під відкритим небом «Древлянське село».
А перлинкою цього музею є
експозиція поліського рушника, експонати якої зібрані самим Сергієм
Миколайовичем.
Серед гостей,
що прибули на свято – начальник районного відділу культури і туризму
О.І.Левківська, директор Овруцької ЦРБ С.М.Солтис, директор районної бібліотеки
для дітей М.В.Невмержицька, голова Хлуплянської сільської ради Л. В. Жилюк, керівник гуртка ЦДЮТ "Основи журналістики" Н.С.Калініна, знані
краєзнавці - Микола Іванович Брицун та Іван Сергійович Булуй, директор
районного краєзнавчого музею Неля Галіївна
Волик та ін.
|
Учасники заходу |
Свято
проходило під відкритим небом, що надало йому особливого колориту. Хіба є в світі більше диво, ніж вишитий
незбагненними квітами, неповторним орнаментом, диво-мережками і зелен-листом
український рушник? А таких рукотворних шедеврів на виставці, що була
організована, було багато, і представлені були витвори невтомних рук майстринь
всієї Овруччини. Окрасою виставки став своєрідний рушник-оберіг, який створили
до 20-ї річниці Незалежності України сорок майстринь-вишивальниць та два
художники з різних куточків нашого району. Також на виставці були представлені
роботи селезівських майстринь-вишивальниць - Борійчук Ольги Сергіївни та Панасевич Галини Іванівни, Андросович Валентини Федорівни та Лінкевич
Олесі Іванівни. Ці жінки працюють в
державному природному заповіднику.
Ніби пісня лине, від вишитих на рушниках
узорів, Воробей Галини Максимівни, яка довгий час працювала завідуючою сільським клубом с.Селезівки, і
мабуть саме пісня допомагала і допомагає
їй створювати ці неповторні узори.
Світлий слід
на полотні життя залишила жителька Селезівки Бушок Любов Адамівна. На виставку
роботи, зроблені її руками, принесла
невістка. На жаль, Любові Адамівни вже немає з нами, але її вишиванки не
втратили кольорів і привабливості. Ця жінка все життя пропрацювала в колгоспі,
народила і виховала 6 діток, але все одно знаходила час, щоб мережити узори
своїх вишиванок.
Рукоділля не
підвладне ні часу, ні віку. На святі
рушника була присутня найстарша вишивальниця села Селезівка, це – Рослик Ольга
Адамівна. І хоча Ользі Адамівні вже далеко за сімдесят, здається не нитками
вишиває майстриня, а сонячними промінцями, зеленню свіжої трави та блакиттю
неба. Вимережуючи хрестиком орнаменти, жінка вкладає в них свою душу і серце.
Святкового
настрою жителям Селезівки та гостям свята
додали мелодійні, красиві та чудові виступи самодіяльних митців ансамблю «Полісяни» Хлуплянського
сільського Будинку культури та орденоносиці ордену княгині Ольги ІІ ст. Віри Воробей. В ході свята прозвучали поезії про український рушник у виконанні
бібліотекаря Овруцької ЦРБ Любові Омелянчук та вихованки гуртка «Основи
журналістики» ЦДЮТ Аліни Товкач.
|
Краєзнавець Булуй І.С. виконує пісню |
|
Краєзнавець Брицун М.І. (м.Коростень) |
Свято
завершилося. Але всі розходилися з думкою, що після побаченої дивовижної рукотворної краси, дівчата та
молодиці Селезівки обов'язково повернуться до цієї святої української традиції,
адже в вишитому рушнику – душа України.
Відео - огляд заходу переглянути ТУТ.
Вже доля
весни правнукам кує,
А хміль з
калиною на полотні не в'яне.
Як добре, що
в мого народу є
Рушник
весільний і рушник прощальний.
Благословенна будь на всі віки
Найперша жінка, що нашила квіти.
Душа мого народу – рушники,
Барвінками і мальвами зігріті!!!
Б
Бібліограф Овруцької ЦРБ Гусаревич Л.М.
Методист Овруцької ЦРБ Якимчук М.Ф.
|
Вірш читає Омелянчук Любов |
|
Віра Воробей та Олексій Іллюк |
|
Аліна Товкач читає вірш |
|
Гості заходу |