Майбутнє країни – у кожній дитині!
Вихованці Житомирського обласного центру соціально – психологічної реабілітації дітей. |
Дозвольте Вас познайомити! Це заклад соціального захисту, призначений для тривалого (стаціонарного) перебування дітей віком від 3 до 18 років, які опинилися у складних життєвих обставинах. Термін перебування вихованців у закладі обмежено 9 місяцями. За цей час вирішується питання можливості повернення дитини в сім'ю або її подальшого влаштування.
Основними напрямками роботи Центру є:
- надання психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних та інформаційних послуг дітям;
- створення сприятливих умов для розвитку природних позитивних нахилів, творчих здібностей і самовираження дітей;формування готовності для самостійного життєзабезпечення та праці;
- входження у суспільство з власним умінням, усвідомлення власної гідності;
- формування громадянської позиції і виховання морально здорового покоління.
Роботи вихованців реабілітаційного центру. |
Про цих людей можна розповідати багато й захоплено, послуговуючись лише найкращими словами та емоціями. Адже в них вдосталь мудрості і доброти, щирості і співчуття, сили і терпіння, вимогливості і наполегливості.
Це справді вчителі з великої літери. А ще їх можна назвати найбагатшими, найщасливішими мамами і татами, бо упродовж багатьох років щедро вділяють своєї любові діткам, котрі позбавлені батьківського піклування, вселяють в них віру у їхню самоцінність, дарують надію на завтрашній день, творять їх майбутнє, дбаючи про захищене, гідне сьогодення.
Гості нашого свята. |
На свято були запрошені «Майстер народної творчості» Ганна Дмитрівна Задорожна, майстриня вишивки Тетяна Василівна Шмуйло, любитель вишивання Олена Петрівна Хоменко, приватний підприємець Тетяна Михайлівна Бойцова, гості прийшли з подарунками. Вихованці центру представили свої роботи і подарували присутнім чарівний, невеликий концерт. Свято вийшло незабутнє, але присмак гіркоти за долі цих талановитих дітей ледь помітно затьмарив його.
Втрачені батьками діти.
Хто може зупинити в світі зло?
Через яке втрачають люди спокій
Все їх життя, мов річки джерело,
Журбу несе потоком в світ широкий.
Чому у різних "ситуаціях" життя
Горюють діти, хто на це дав право?
Щоб при живих батьках, у цей нелегкий час,
Багато їх лишалось сиротами.
Невже не сором, чи не їсть туга?
У мами душу за своїм дитятком,
Що берегла під серцем, як могла,
А народивши – заміняла й татка.
Але зламалась – не хватило сили,
А може доля їй пророкувала?
Без міри пити й в доволі жити,
А на дітей своїх, як завжди наплювала.
Нехай ростуть, нехай живуть
Як той бур'ян попід тинами.
А їсти схочуть – хай знайдуть.
Хай думають і вчаться самі…
Цалко З.П.