"Древлянське село запрошує.."

Древлянське село запрошує

      У Вас буває так, що не має настрою? Або Ви не знаєте куди згаяти свій вільний час у вихідні дні? Буває? Якщо склалаася така ситуація, ми запрошуємо Вас відвідати Поліський природний заповідник. Запевняємо Вас - не пожалкуєте!!! Настрій і неабиякі враження - гарантуємо!!!

    Поліський природний заповідник - це один з найчарівніших куточків нашого Полісся. Місце, де час уповільнює свій рух, даючи змогу милуватися недоторканим світом живої природи – мереживом річок, лісів, блакиттю озер, оксамитовими луками і льодяниковими валунами, що розсипані мов зірки на небі. Тут тихим шепотом перемовляються дерева, радіючи сходу сонця, і лунає стоголосий пташиний спів, пробуджуючи ранок.   

        Центральна садиба заповідника знаходиться в мальовничому лісовому селі Селезівка, що розмістилось у самому серці Полісся, до якого і добратись ох як непросто. В селі, де хати притулилися до лісу, де цілий рік стоять п'янкі пахощі сосни, чорниць, суниць і грибів і де вода в криницях має особливий приємний смак. 

      8 квітня, в день великого християнського свята  Вербної неділі  на гостини до заповідника на свято "Древлянське село запрошує..." працівників Овруцької районної бібліотеки запросив його директор - Сергій Миколайович Жила.

      Жила С.М. - людина, яка зовні не схожа на класичного директора у костюмі з краваткою, що відповідає на телефонні дзвінки та перекладає стоси адміністративних паперів. Це людина, що більше уваги приділяє практичним дослідженням. Крім того, природолюб, бортник, етнограф, мисливець, письменник, публіцист та фотограф. І всі ці грані його таланту можна без перебільшення назвати високопрофесійними. 

       І хоча Сергій Миколайович народився і виріс на Чернігівщині, для нашої Овруцької древлянської землі він зробив дуже багато. Йому було про що розповісти гостям свята. 

Жила Сергій Миколайович - директор Поліського природного заповідника

 Гостей свята вітає Бігунський сільський голова - Трикиша Володимир Олександрович

       Розповідати по Поліський природний заповідник та його красу можна нескінченно, але найкраще -  побувати і на власні очі побачити цей дивосвіт. Мабуть, саме тому, сьогодні тут так багато гостей.

  Гостей на свято зібралось багато...

Подарунок на згадку від начальника районного відділу культури і туризму

 Ольги Іванівни Левківської

       Красу і таємничість лісу неможливо збагнути і описати словом у всі пори року. Але особливо зачаровують заповідні поліські ліси – весною. Про що згадує цей прадавній ліс? Мабуть про гордих, незалежних людей, які жили в його непрохідних хащах і називали себе древлянами. Поклонялись вони святій землі, сонцю, віковим деревам і приносили їм жертви. Серед гостей свята – невтомний мандрівник і дослідник минулого нашого краю, збирач і неабиякий пошановувач народних традицій Брицун Микола Іванович житель м.Коростень.

     Вітання від Миколи Івановича Брицуна

      Сьогодні Поліський природний заповідник – науково-дослідна установа загальнодержавного значення та одна з територій найвищої пріоритетності для збереження біорізноманіття на Українському Поліссі. Окремою і досить важливою функцією його діяльності також є екологічна освіта та екологічне виховання. В 2010 році Поліський природний заповідник зайняв друге почесне місце в «Видатній десятці» пам'яток історії, культури, природи Житомирської області за думкою читачів газети «Житомирщина». Тож, без будь-яких сумнівів у заповідної території – велике майбутнє. Поро це гостям свята розповіла науковий співробітник заповідника - Леся Кобзар.

Науковий співробітник заповідника - Леся Кобзар

        Окрасою свята стали музичні номери у виконанні Словечанського народного хору та його солістки, кавалера ордена княгині Ольги  Віри Воробей.

Самодіяльні артисти Словечанського народного хору

 А потім як годиться, гості пройшлися екологічною стежкою та відвідали музей природи.

Експонати музею природи

        Краса природи лікує, дає відраду і психологічну розрядку, проймає душу і серце, доходить до свідомості людини, заспокоїть схвильованого і схвилює спокійного. Якщо Ви прагнете побачити унікальний куточок природи Полісся, різноманіття її флори та фауни, - відвідайте заповідник.

Крокуючи екологічною стежкою...

Тож, приїзджайте до Селезівки! Вона чудова у всі пори роки!

                                  Приїдь весною, коли йдуть стада.

                                          Приїдь зимою, коли їдуть сани.
                                          Приїдь, коли тут ходить коляда,

                                          Коли тепло приходить з писанками.

                                          Приїдь –  й радій,  приїдь і тихо плач!

                                          Прислухайся, яка тут файна мова!
                                          Як добре, що на світі Селезівка є,

                                Крім Харкова,  

                                                            крім Києва,

                                                                  крім Львова.