Познайомтесь - Олена Зубрійчук

Поезія, що лине від серця...

   Олена Зубрійчук  проживає у селі Мала Хайча, за освітою – медпрацівник, депутат міської ради. Народила сина і зігріла своїм серцем двох доньок. Має  чарівну внучку Софієчку.

   Вірші пише з липня 2016 року. Спокійна, врівноважена, щира, душевна з теплою посмішкою на вустах. ЇЇ поезії вражають, зачаровують своєю мелодійністю, ніжністю і своїм, особистим світосприйняттям.

Познайомтесь - Людмила Войцехівська

Поезія в житті не головна, але важлива...

Людмила Войцехівська – поетеса, волонтерка, чуйна душею, має добре серце і цілющі руки – ніколи і нікому не відмовляє у допомозі, пораді. 

Чарівна Полісянка – Берегиня зростила трьох діточок (сина і двох доньок), має чудових онуків. Але найбільша її радість – це молодша донечка Каріна, яка у всьому наслідує матусю і є для неї тим сонцесяйним промінчиком, що зігріває її у житті.

Людмила подарувала радість своїм прихильникам видавши дві книги поезій «Життя простої жінки» та «Шлях до кохання».

Познайомтесь - Олена Пенчук

На крилах творчості...

   Мене звуть Олена Пенчук.  Я - овручанка, вчитель англійської мови, член поетичного клубу «Зорепад», що діє при АРТвітальні центральної бібліотеки ім. А.С.Малишка. З дитинства любила читати віршовані рядочки, але не думала, що колись і сама напишу. 

   Перші вірші створилися у 2003 році. Натхнення приходить несподівано, не питає чи є час, чи ні, чи маю ручку або олівця. Рядочки лягають один за одним. Декілька хвилин і вірш готовий. Про що пишу? Про кохання, про друзів, про свій край.

  

Онлайн-марафон "Вже почалось, мабуть, майбутнє..."

Напередодні Міжнародного Дня молоді Овруцька центральна бібліотека ім.А.С.Малишка вітає всіх з цим по-справжньому літнім і драйвовим святом! 

Насолодіться сповна цим сонячним днем! 

Бажаємо настрою відповідного і сил нескінченних, бажаємо втілення думок та ідей. І нехай цей час, період вашої молодості, буде таким, щоб вам могли позаздрити ті, хто молодший вас, і, дивлячись на те, як ви йдете по життю з успіхом, нехай люди похилого віку згадують свої непрості роки і радіють за вас!

 Дякуємо всім хто долучився до нашого онлайн-марафону "Вже почалось, мабуть, майбутнє..." і надіслав свої світлини... та...пропонуємо Вам переглянути його!

Вітаємо з Міжнародним Днем молоді 2020!

Овруцька центральна бібліотека ім.А.С.Малишка пропонує переглянути поетичну онлайн-вечірку "Молоді голоси" за участі талановитої молоді нашої Овруцької громада і насолодитися прекрасними поетичними рядками...

Познайомтесь - Олексій Горбачевський

 Пише з душею і від щирого серця...

   Олексій Горбачевський –  вчитель історії, поет, краєзнавець, активний учасник  поетичного клубу «Зорепад», що діє при Овруцькій центральній бібліотеці імені Малишка. Народився у селі Словечно. За фахом  - викладач історіі в ОНЗ Словечанська ЗОШ I-III ст. Вірші почав писати в 19 років.  Олексія завжди надихала  на творчість мальовнича  природа рідного краю. Його поетичні рядки легко лягають на музику.

   З 2017 року очолює громадську організацію «Товариство дослідників Словечанщини».

   Ще навчаючись у ЖДУ ім.. І. Франка захищав магістерську роботу «Словечанський район Житомирської області у роки другої світової війни (1939-1945р)», яка згодом переросла у самостійну книгу.

   А за першою книгою народилася і друга: «Історія краю вічної слави. Нариси з історії освіти Словечанщини та  Овруччини».

   Легко раниме серце поета, патріота краю, дало поштовх на створення третьої книги «У боротьбі за суверенну Україну». У цій книзі зібрані біографії наших земляків, які віддали своє життя у зоні АТО. Доповнена  вона і віршами поетів-зорепадівців по даній темі.

   Усі три книги написані у співавторстві О.Д.Павлушенко – директором  ДП Словечанського лісового господарства, депутатом обласної ради, Заслуженим лісівником України. 

Вітаємо з виходом книги!

Клуб "Зорепад", що діє при АРТвітальні нашої центральної бібліотеки, щиро вітає Зою Цалко з виданням її книги. Книга - це дитина кожного автора, довгоочікувана, найкраща. Трішки шкода, що в теперішніх умовах карантину, ми не можемо зібратися нашою дружньою поетичною родиною і поспілкуватися, особисто привітати Зою Петрівну. Та в телефонному режимі вона отримала вже чимало теплих і бадьорих слів. Вітаємо!

До Дня Скорбо́ти і вшанува́ння па́м'яті жертв війни́ в Україні...

Не забувайте ціну війни і перемоги...

Щороку, 22 червня, український народ вшановує світлу пам'ять мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна. Горем і болем вона увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю.

До цієї дати Овруцька центральна бібліотека імені Андрія Малишка підготувала віртуальну годину пам’яті «І пам’ять про війну нам книга ожива...» та відеоспомин Ольги Августівни Случак «Дитинство, яке відібрала війна...».

  Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні, тих, хто став жертвою смертельних жорен нацизму. Життєписи цих людей – уроки істинної мужності та патріотизму для сучасників.

  Сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії на сході країни, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.

Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!

Вітання до Дня медика 2020

 Напередодні Дня медичного працівника центральна бібліотека, Будинок культури та жителі Овруцької громади вітають представників цієї самовідданої професії. Це люди, які допомагають усім залишатися здоровими і життєрадісними. Тому, в першу чергу, хочеться побажати їм вдячних і щасливих пацієнтів, а також успіхів і благополуччя у їхній роботі.

Зі святом!

"Водограй мрій №2"

 Дорогі наші підписники, колеги та читачі! 

У нас є гарна новина: Всеукраїнський літературно-мистецький альманах "Водограй мрій №2" вийшов з друку. Кожен випуск є тематичним. «Рідна моя земле, ти найкраща в світі!» - тема випуску №2. В ньому читачі можуть познайомитися не тільки з поетичними та прозовими творами різних авторів, а й переглянути чудові витвори декоративно-прикладного мистецтва українських майстринь в різних жанрах.

Та це не всі гарні новини! В цьому випуску є змістовна стаття та фотосвітлини про нашу землячку, талановиту і самобутню Ірину Тюріну. Майстриню обласної мистецько-культурної спілки народних майстрів «Мистецьке Полісся» м. Житомир, голову хобі-клубу «Валентинка»  Овруцької центральної бібліотеки ім. А.Малишка. Учасницю багатьох обласних, районних і міжрегіональних виставок.

Щиро вітаємо Вас, Ірино Павлівно, з цією подією! Так тримати!

Познайомтесь - Таїсія Дідківська

Пишу вірші, що йдуть від серця...

Мене звуть Дідківська (Карасюк) Таїсія Муслимівна. Народилася в селі Липники, Лугинського району, Житомирської області. Ще в шкільні роки писала невеличкі прозові твори та поезію.  Зараз, здебільшого, пишу вірші, а натхненням для написання є моя вчительська діяльність – це постійна творчість. Багато поезії присвячених життєвим роздумам, коханню, природі, а також  подіям на Сході України, адже, неможливо бути українцем і не перейматися долею України! Люблю життя, людей, світ, який мене оточує. Бачу прекрасне у всьому, рядки поезій проходять через мою душу. Маю сім'ю, чоловіка, двоє діток. Живу в мальовничому селі Ігнатпіль  Овруцького району на Житомирщині,  працюю в школі вчителем української мови та літератури. Я думаю, що слово – це теж зброя, це рух думки, який змінює події і людей. Брала участь у фестивалі «Струни мого серця», «Просто на Покрову», «Пісенний Спас».  

   Хочу поділитися з Вами своїми поезіями, 

щоб Ви відчули також частинку моєї душі!

Познайомтесь - Ірина Тюріна

   Міфічний світ Ірини Павлівни...

      Ірина Тюріна – чарівна овручанка, майстриня обласної мистецько-культурної спілки народних майстрів «Мистецьке Полісся» м. Житомир, голова хобі-клубу «Валентинка»  Овруцької центральної бібліотеки ім. А.Малишка. Учасниця багатьох обласних, районних і міжрегіональних виставок. Першу ляльку створила у 2013 році. З’явився  вільний час і захотілось спробувати себе у чомусь новому. ЇЇ лялечки розлетілися по містам і селам України, Франції, Ізраїлю, Росії, Чорногорії де гріють душі та піднімають настрій дітям і дорослим, воїнам АТО та артистам, вчителям та школярам, малим та старим.

Увага! Увага! Увага!

Працюємо в умовах карантину

Познайомтесь - Олександр Кулєш...

Самородок Поліського краю

Несподіваний, неочікуваний, можливо комусь і не завжди зрозумілий, але цікавий і самобутній письменник нашої Овручини. Яскравий талант його розкрився ще у 1999 році, коли  світ побачив першу книжку  «На хуторі Курина сліпота». Написана колоритною поліською мовою, вона зачарувала і здивувала. Наступна збірка прози «Колодязько» вийшла у 2000 році. Персонаж Колодязько – це містична, вигадана автором особистість, яка живе на дні колодязів і кидає у відра свої очі, аби потім спостерігати за світом і людьми.  Прозові твори автора інколи друкуються в літературних журналах України та Німеччини.  Нині письменник має багато нового творчого  матеріалу і ми будемо надіятись на нову книгу. Олександр Кулєш  неодноразовий учасник літературно-мистецького свята «Просто на Покрову» і двічі був відмічений Дипломами.

Познайомтесь - Зоя Петрівна Цалко

Славиться Полісся гарними людьми...

     Зоя Цалко народилася 10 вересня 1954 року у с. Деркачі Овруцького району. Нині цього села вже немає – лишилася тільки зона відчуження. Закінчила 10 класів. Здобула професії швачки, оператора поштового зв’язку, бухгалтера. Працювала, але Чорнобильська трагедія змусила різко змінити життя. Евакуація до м. Кривий Ріг. Через два роки за сімейними обставинами мусила повернутися з сім’єю до Овруча, де проживає і нині. Виростила 3 синів і одну доньку. Має п’ятеро онуків. Найстарший внук нині військовослужбовець. Вірші пише давно, але спершу вони були ніби щоденник її життя, тому нікому не показувала, а згодом спалила. Нині пише на різні теми і виносить на осуд читачів. Член поетичного клубу «Зорепад», що діє при Овруцькій центральній бібліотеці ім. А. Малишка.

А ще ми скоро чекаємо виходу книжки поезій і прози Зої Цалко «Квітує моя осінь золотава» і це стане для поціновувачів поетичного слова приємною несподіванкою.

День рідного села Велика Хайча

Багато гарних свят і традицій має наша древлянська земля

Одна з них – святкувати щороку День рідного села. Села, де ми народилися і виросли, вперше пізнали кохання і розчарування, де впізнали красу рідного слова, материнської пісні.

        Рідне село завжди залишається у нашому серці цією пристанню, куди можна приїхати – чи прийти на сповідь, на зустріч з дитинством, що пахне маминими пирогами і наповнене солов’їним щебетом, татовими настановами і п’янким ароматом трав.

        «І хлібом, і цвітом, і прадідом – дідом гріє душу село, моє рідне село… » звучать в душі слова відомої пісні і хоч цього річ ми не святкуємо днів села, але гарним спомином є минулорічні свята, які збирали земляки з усіх куточків України і навіть з-за кордону. Лунали пісні, гарні віншування, працювали каруселі і атракціони, люди спілкувалися – веселі, щасливі і радісні, а навколо лунали пісня, музика і дитячий  щебіт.

        Традиційно, у червні, першими день села відзначали жителі Великої Хайчі – гарного поліського села з привітними і гостинними, працьовитими і талановитими людьми.

        Запрошуємо всіх  згадати як проходило свято.

Історія села Велика Хайча

         Наше село  дуже стародавнє. Точна дата його заснування невідома. Перша письмова згадка відноситься до 1850 року....

Не сумуємо, а читаємо на карантині!

Карантин – особливий і дуже сприятливий час для читання...

Серед багатющого різноманіття книг кожний може знайти саме ті, які допоможуть з користю і задоволенням провести час, зробити карантин не таким важким і тривалим.

Протягом травня місяця 2020 року Овруцька бібліотека для дорослих вирішила з’ясувати чи вплинув карантин на читання овручан. Опитування проводили серед користувачів бібліотеки  в телефонному режимі. В опитуванні прийняли участь понад 100  користувачів різних вікових категорій.

На питання, чи продовжуєте читати  під час карантину? Більшість опитаних відповіла «так». Серед респондентів багато хто навчається і працює дистанційно, тож перевагу надають електронному формату книжок і аудіо книгам. Але, все ж таки більшості опитаних до вподоби паперова книга.

На запитання, де  користувачі беруть книжки для читання під час карантину, були такі відповіді: читають книги з домашньої бібліотеки, та ті, що взяли в бібліотеці до карантину. Також читають книги, що придбали раніше для підвищення свого фахового рівня.

Серед улюблених жанрів: детективи, історичні романи, сучасна проза, фентезі, романи про кохання.

Відповідаючи на запитання, чи змінилися під час карантину жанрові уподобання, переважна більшість відповіли «ні».

 На запитання, чи відкрили для себе нових авторів під час карантину, молодь відповіла «так» і назвали таких авторів:  Д. Браун, А.Сапковський, В.Дяченко, С. Кінг, П. Коельйо, Е.Портер, Н.Щерба, Р. Бредбері, М.Кідрук.

Респонденти 36 років і старше назвали таких авторів: М.Дочинець, О. Печорна, К. Роуз, С. Ферріс, В. Лис, Ю. Андрухович, А. Кокотюха, Г. Гессе, Л. Дашвар, С. Талан.

Тішить той факт, що більшість з опитаних планує прийти до бібліотеки після завершення карантину.  Наші користувачі стежать за новинками літератури і тому мають уявлення, що будуть читати після закінчення карантину. При цьому суттєвих відмінностей між різними віковими категоріями у відповідях не було.

У кожного з нас лише одне життя, але книги дозволяють пізнати мудрість тисяч людей. Читаючи, ви нібито проводите час із розумною людиною. Читання – це своєрідна форма релаксації, яка допомагає боротися зі стресом і поганим настроєм.

Шановні користувачі, дякуємо вам за ваше розуміння ситуації, ми дуже за вами сумуємо.

Познайомтесь – Жигадло Ольга

Поетичні перлини Овруцького краю...

Жигадло Ольга Георгіївна - учасниця поетичного клубу «Зорепад», що створений і діє при АРТвітальні Овруцької центральної бібліотеки ім. А. Малишка. Кожна зустріч із цією талановитою Жінкою дає нам можливість доторкнутися до чудового поетичного слова, щоразу ніби буваючи на сповіді її душі, бо вона: «Я - жінка, не поет», а «поезія – це лише голос». Чудова матуся, найдобріша бабуся, то коли ж знаходить час для написання віршів: «пишу вночі, аж до світання», бо на протязі дня оточують домашні будні, але «охоче б сіла з ручкою за стіл». Її вірші настільки образні, що заставляють зануритися у почуте, проаналізувати і порівняти із своїми відчуттями, бо «пишемо, малюємо словами».

Її чують. Дослухаються. Радяться. Напевно тому і з'явився цикл «Доброта», який здивував і водночас заворожив, бо в ньому - доброта матері; доброта дітей; доброта сімейна; доброта начальства; доброта влади; доброта друга; найвища доброта – і ми готові підписатися під кожним віршем цього циклу.

Творчість Ольги Жигадло відмічена і Дипломами:

2011 рік – «Поетичний марафон «Оксія» I-го обласного фестивалю-конкурсу (1- місце);

2019 рік – Диплом XI-го міжнародного фестивалю дерунів за перемогу у конкурсі «Кращі селфі, гасла, вірші про дерун» (1-місце);

2019 рік – Міжнародне літературно-мистецьке свято «Просто на Покрову» Диплом за участь у номінації «Поетичний марафон» (2- місце).

Запис із архіву бібліотеки