Зустріч - поетичний перегук- між містами Брусилів, Малин, Коростень і Овруч "Україна - це ми"

 В останній день спекотного липня у АРТвітальні нашої бібліотеки зібралися українці по духу і слову, що творять слово рідної землі щоб вперше провести міжрайонну зустріч - поетичний перегук- між містами Брусилів, Малин, Коростень і Овруч "Україна - це ми", присвячену 30-річчю Незалежності нашої держами. Ініціатором такої зустрічі став голова міжрайонної організації "Посвіт" ім. І.Огієнка Василь Сташук поет, прозаїк. Його підтримав Віктор Васильчук - прозаїк, засновник літературно-мистецького свята "Просто на Покрову". З ними приїхала чудова команда творчих людей. Було і слово, бо як сказала Ольга Гура "Поезія не хліб, але без неї, немов окраєць, черствіє душа", була і чарівна українська і авторська пісня. На зустріч завітав міський голова Іван Ярославович Коруд та щирим і добрим словом підтримав таку ініціативу, яку ми сьогодні започаткували. Звичайно зустріли ми гостей запашним овруцьким хлібом і підготували їм наші сувеніри, а від них отримали книги для бібліотеки. Прощалися як добрі і гарні друзі із новими планами на наступні зустрічі.

Вшановували пам'ять Ольги Кузьмівни Невмержицької

    29 липня АРТвітальня зібрала гостей на сумну, але водночас і урочисту зустріч. Бо ми вшановували пам'ять Ольги Кузьмівни Невмержицької, людини, яка залишила в нашій пам'яті і душі лише світлі спогади. Ольга Кузьмівна стояла у джерел створення нашого поетичного клубу "Зорепад" і напевно саме у той час і був написаний вірш "Друзям по перу".

На цю зустріч зібралися друзі, рідні, поети клубу. Кожен мав змогу прочитати її вірш і саме той, що найбільше зачепив струни його душі, а також поділитися спогадами про світлу Людину - Ольгу Кузьмівну Невмержицьку. Долучились до читання віршів і працівники нашої бібліотеки. Ініціаторкою нашої зустрічі була донька Валентина. Дякуємо за довіру, дякуємо за книги, подаровані присутнім і користувачам нашої бібліотеки.

Відбулась онлайн зустріч з Ольгою Жигадло

   Розпочинаємо цикл заходів присвячених 

Дню української писемності та мови (9 листопада)

   Карантин змінив наше життя, звички та відпочинок. Виникла потреба пристосовуватись до нових умов роботи, зокрема, бібліотечного обслуговування. Та ми, бібліотекарі, не можемо залишити своїх читачів без чергової порції приємної поетичної насолоди. 

   Наша сьогоднішня гостя, поетеса Ольга Георгіївна Жигадло, дала змогу поринути в чарівний світ поетичної думки, зайвий раз посміхнутись і згадати ще низку слівців, які зустрічаються на Овруччині.

   Маємо надію, що це не останній наш прямий етер і, все ж таки, далі буде...

Познайомтесь - Олена Зубрійчук

Поезія, що лине від серця...

   Олена Зубрійчук  проживає у селі Мала Хайча, за освітою – медпрацівник, депутат міської ради. Народила сина і зігріла своїм серцем двох доньок. Має  чарівну внучку Софієчку.

   Вірші пише з липня 2016 року. Спокійна, врівноважена, щира, душевна з теплою посмішкою на вустах. ЇЇ поезії вражають, зачаровують своєю мелодійністю, ніжністю і своїм, особистим світосприйняттям.

Познайомтесь - Олена Пенчук

На крилах творчості...

   Мене звуть Олена Пенчук.  Я - овручанка, вчитель англійської мови, член поетичного клубу «Зорепад», що діє при АРТвітальні центральної бібліотеки ім. А.С.Малишка. З дитинства любила читати віршовані рядочки, але не думала, що колись і сама напишу. 

   Перші вірші створилися у 2003 році. Натхнення приходить несподівано, не питає чи є час, чи ні, чи маю ручку або олівця. Рядочки лягають один за одним. Декілька хвилин і вірш готовий. Про що пишу? Про кохання, про друзів, про свій край.

  

Вітаємо з виходом книги!

Клуб "Зорепад", що діє при АРТвітальні нашої центральної бібліотеки, щиро вітає Зою Цалко з виданням її книги. Книга - це дитина кожного автора, довгоочікувана, найкраща. Трішки шкода, що в теперішніх умовах карантину, ми не можемо зібратися нашою дружньою поетичною родиною і поспілкуватися, особисто привітати Зою Петрівну. Та в телефонному режимі вона отримала вже чимало теплих і бадьорих слів. Вітаємо!

Познайомтесь - Таїсія Дідківська

Пишу вірші, що йдуть від серця...

Мене звуть Дідківська (Карасюк) Таїсія Муслимівна. Народилася в селі Липники, Лугинського району, Житомирської області. Ще в шкільні роки писала невеличкі прозові твори та поезію.  Зараз, здебільшого, пишу вірші, а натхненням для написання є моя вчительська діяльність – це постійна творчість. Багато поезії присвячених життєвим роздумам, коханню, природі, а також  подіям на Сході України, адже, неможливо бути українцем і не перейматися долею України! Люблю життя, людей, світ, який мене оточує. Бачу прекрасне у всьому, рядки поезій проходять через мою душу. Маю сім'ю, чоловіка, двоє діток. Живу в мальовничому селі Ігнатпіль  Овруцького району на Житомирщині,  працюю в школі вчителем української мови та літератури. Я думаю, що слово – це теж зброя, це рух думки, який змінює події і людей. Брала участь у фестивалі «Струни мого серця», «Просто на Покрову», «Пісенний Спас».  

   Хочу поділитися з Вами своїми поезіями, 

щоб Ви відчули також частинку моєї душі!

Познайомтесь - Зоя Петрівна Цалко

Славиться Полісся гарними людьми...

     Зоя Цалко народилася 10 вересня 1954 року у с. Деркачі Овруцького району. Нині цього села вже немає – лишилася тільки зона відчуження. Закінчила 10 класів. Здобула професії швачки, оператора поштового зв’язку, бухгалтера. Працювала, але Чорнобильська трагедія змусила різко змінити життя. Евакуація до м. Кривий Ріг. Через два роки за сімейними обставинами мусила повернутися з сім’єю до Овруча, де проживає і нині. Виростила 3 синів і одну доньку. Має п’ятеро онуків. Найстарший внук нині військовослужбовець. Вірші пише давно, але спершу вони були ніби щоденник її життя, тому нікому не показувала, а згодом спалила. Нині пише на різні теми і виносить на осуд читачів. Член поетичного клубу «Зорепад», що діє при Овруцькій центральній бібліотеці ім. А. Малишка.

А ще ми скоро чекаємо виходу книжки поезій і прози Зої Цалко «Квітує моя осінь золотава» і це стане для поціновувачів поетичного слова приємною несподіванкою.

Познайомтесь – Жигадло Ольга

Поетичні перлини Овруцького краю...

Жигадло Ольга Георгіївна - учасниця поетичного клубу «Зорепад», що створений і діє при АРТвітальні Овруцької центральної бібліотеки ім. А. Малишка. Кожна зустріч із цією талановитою Жінкою дає нам можливість доторкнутися до чудового поетичного слова, щоразу ніби буваючи на сповіді її душі, бо вона: «Я - жінка, не поет», а «поезія – це лише голос». Чудова матуся, найдобріша бабуся, то коли ж знаходить час для написання віршів: «пишу вночі, аж до світання», бо на протязі дня оточують домашні будні, але «охоче б сіла з ручкою за стіл». Її вірші настільки образні, що заставляють зануритися у почуте, проаналізувати і порівняти із своїми відчуттями, бо «пишемо, малюємо словами».

Її чують. Дослухаються. Радяться. Напевно тому і з'явився цикл «Доброта», який здивував і водночас заворожив, бо в ньому - доброта матері; доброта дітей; доброта сімейна; доброта начальства; доброта влади; доброта друга; найвища доброта – і ми готові підписатися під кожним віршем цього циклу.

Творчість Ольги Жигадло відмічена і Дипломами:

2011 рік – «Поетичний марафон «Оксія» I-го обласного фестивалю-конкурсу (1- місце);

2019 рік – Диплом XI-го міжнародного фестивалю дерунів за перемогу у конкурсі «Кращі селфі, гасла, вірші про дерун» (1-місце);

2019 рік – Міжнародне літературно-мистецьке свято «Просто на Покрову» Диплом за участь у номінації «Поетичний марафон» (2- місце).

Запис із архіву бібліотеки

АРТвітальня зустрічала гостей

Відбулась зустріч зі Світланою Вітер – гостею з Житомира

Днями, у затишній АРТвітальні Овруцької центральної бібліотеки ім.А.С.Малишка справжні поціновувачі поезії зібралися на зустріч зі Світланою Вітер – гостею з Житомира, кандидатом педагогічних наук, старшим викладачем Житомирського національного агроекологічного університету, поетесою, майстринею, авторкою двох поетичних збірників: "На берегах душі" та "Суцвіття почуттів на стеблах долі". Звичайно, найкраще про поетесу говорили її вірші. Безумовно, цей день запам’ятається надовго, адже в залі були присутні прекрасна поезія, щирі слова, схвильовані обличчя, смуток і радість…

АРТвітальня зустрічала гостей

Презентація збірки Пінчука Василя "Струни вечірнього сонця" 

Вже срібнить на скронях сивина,

Мудрість завжди світиться в очах,

Доля Ваша поетична не проста,

Глибина в душі і у віршах.

 В них життєва мудрість і кохання,

Що в поезії постала, проросла.

В них прожитих років є надбання,

І весна душі, що в осінь перейшла...

                                     Таісія Дідковска

   Ці всі слова про нього, про нашого земляка, поета - Пінчука Василя Лукича!

В бібліотеці імені Малишка відбулася презентація його збірки "Струни вечірнього сонця", сама назва говорить за себе, що це струни серця, душі, самого автора, його життєвий шлях, його переживання... Привітати Василя Лукича зібралися майже всі учасники " Зорепаду", тому що він відома особистість в літературних колах.

   Приємно, що такі люди, як він проживають тут, серед нас. Вітаємо ще раз Василя Лукича зі збіркою та бажаємо міцного здоров'я, душевного спокою, натхнення, щоб творча муза не покидала його!

   Були і подарунки, і смаколики. А саме головне - був гарний настрій. 

І від усіх нас ось таке побажання сказала Ольга Жигадло.

Іще один поет наш "Зорепад" прославив

І в книжечку малу він душу перелив.

Василь Лукич, ми щиро Вам бажаєм

Нових книжок, нових натхненних слів.

Ми вас готові "на ура!" підняти,

Ми раді, що вдалось у цей непростий час

Вам видать книгу,

Й хочем побажати

Іще не раз порадувати нас.

Бажаємо здоров'я і натхнення!

Хай Муза вас продовжує любить,

Щоб в нових віршах наше сьогодення

І ваші почуття продовжували жить.