неділю, 26 квітня 2020 р.

34 роки Чорнобильській катастрофі

Пам'ятаймо найбільшу техногенну аварію в історії людства!

 34 роки Чорнобильській катастрофі. Це найбільша техногенна аварія в історії людства. 
    КДБ ще в 1978 році побоювався, що на ЧАЕС може статися вибух.
    Школярів примусово зігнали на першотравневу демонстрацію, після чого їхні костюми «зафонили».
    Працівники шведської атомної електростанції Форсмарк, ймовірно, першими в світі, крім радянських функціонерів, дізналися про трагедію в Чорнобилі.
    Радянська влада сповістила жителів про катастрофу лише ввечері 28 квітня — ймовірно, про це намагалися б промовчати довше, якби не шведи.
    Радянська влада прямим указом засекретила відомості, що розкривають справжні причини аварії.
    Після катастрофи на ЧАЕС в атмосферу потрапило в 400 разів більше радіоактивних речовин, ніж після бомбардування Хіросіми.
    Внаслідок пожеж у 2020 році в Зоні відчуження згоріли 30% туристичних об'єктів.
22 квітня, за словами голови Асоціації чорнобильських туроператорів Ярослава Ємельяненка, поблизу ЧАЕС продовжували горіти торфовища, а на сході зони обов’язкового відселення вже згоріли три села.
    Протягом чотирьох років екологи спостерігали за фауною Зони відчуження — там вони зафіксували першого зубра в Поліссі за останні 300 років.

26 квітня – День пам’яті Чорнобильської трагедії

Чорнобиль ніколи не стане минулим...

Тридцять чотири роки минуло від тоді, як для України й всього людства тихої весняної ночі 26 квітня 1986 року, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС прогримів вибух який сколихнув увесь світ.
Ціною власного життя та здоров'я жителі Овруцького краю стали свідками і водночас учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС.
Сьогодні, як ніколи нам належить схилити голови і пам'ятати, що серед числа тих, хто першим проявив мужність і самопожертву були 88 працівників Овруького райвідділу міліції, військові, залізничники, автомобілісти, енергетики, будівельники, комунальники та представники інших професій, 23 пожежники та 41 медичний працівник Овруччини, які виконували свій обов'язок перед рідною землею і українським народом.
Вони не жаліли свого життя задля спасіння нас і нашої країни від страшної аварії, наслідки якої не даватимуть спокою людству ще багато років, а нащадкам лишили спомин закарбований в меморіальних дошках, пам'ятниках, обелісках та в книгах.
Одне із таких видань, яке є в фонді Овруцької центральної бібліотеки ім.А.Малишка "Книга Пам'яті України. Чорнобильська трагедія. Житомирська область".
Ця книга є документом, у якому поіменно названі наші земляки - це понад 8,5 тисяч учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, 1466 прізвищ овручан.
«Книга Пам’яті України. Чорнобильська трагедія. Житомирська область» знайшла своє почесне місце на полицях бібліотек району. Щоб сучасники і майбутні покоління пам'ятали про подвиг людей різних професій, яких обєд’нало бажання захистити Україну і світ від радіаційної чуми.
Чорнобиль ніколи не стане минулим.

четвер, 23 квітня 2020 р.

До Всесвітнього дня книги й авторського права

Читайте! Читайте! Читайте!

Читайте не поспішаючи, щоб не втратити
жодної краплі змісту книги.
Читайте! Нехай не буде жодного дня,
коли б ви не прочитали хоча б однієї
сторінки з нової книги!
К. Паустовський
Вірно сказано, але карантин не дає змоги користувачу прийти до бібліотеки і взяти книгу. Пропонуємо на цей час замінити паперову книгу електронною. І це не обовязково має бути художня література. Сайти підійдуть для школярів, випускників та студентів.

Пропонуємо вам підбірку сайтів, де можна вибрати, що почитати з художньої та наукової літератури українських та зарубіжних авторів.
Долучайтесь до акції #Сиди_вдома_зупини_короновірус#
Електронна бібліотека «Культура України» орієнтована на широкі кола користувачів і вирішує наступні задачі:
 -просвітницьку, в рамках якої формуються колекції, направлені на поширення знань про культуру України;
 -наукову, направлену на сприяння глибокому вивченню теми (предмету) науковцями і фахівцями в області суспільних і гуманітарних дисциплін;
 -довідкову, направлену на необхідність задоволення потреби в інформації з питань культури.
До складу електронної бібліотеки включаються ресурси, що фізично зберігаються у фондах бібліотек, музеїв та інших закладів культури та ті, що надані авторами за договором на право використання об’єкта авторських прав.  Напрямом у формуванні фонду ЕБ вибрана тема «Культура України».
Проект «Цифрова бібліотека», який було здійснено за сприяння Українського культурного фонду, передбачає оцифрування та забезпечення відкритого віддаленого доступу до фондів Одеської національної наукової бібліотеки, у яких зберігається понад 200 тисяч рідкісних книжкових пам’яток, які становлять виняткову цінність з огляду історії, культури та науки України і підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання, а також сприятиме збереженню та популяризації культурної спадщини України і слугує забезпеченню освітніх, науково-дослідних, культурних та інших потреб користувачів і буде слугувати інтеграції надбань українського народу у світовий культурний простір.
Електронна бібліотека “Українська література”. Саме тут вільний доступ до кращих творів класичної української літератури, з якими ми всі почали знайомство ще в школі. Для зручної і швидкої роботи з матеріалами сайту, всі письменники структуровані за алфавітним покажчиком. Окремо виділений розділ для підготовки до ЗНО, включаючи пояснення правил написання власного висловлювання.
 Електронна бібліотека України, проект об’єднання зусиль університетської спільноти України задля доступу до світової наукової інформації та інтеграції української науки до світової академічної спільноти. Це інноваційний проект, що об’єднує бібліотеки вищих навчальних закладів, національні бібліотеки та інші організації України.

Бібліотека української літератури “УкрЛіб”. Метою створення було зробити українську літературу доступною для всіх, хто любить українську мову і культуру, бажає читати рідну літературу.


Електронна бібліотека книг пропонує широкий вибір літератури на ріхний смак: фантастика, детективи і бойовики, проза, любовні романи, пригоди, дитячі книги, поезія, драматургія, наука, освіта, документальні, довідники, гумор, дім, сім'я, релігія, ділова література.

Litnet (Букнет)- це літературна платформа для читачів та письменників
В цій електронній бібліотеці можна як читати онлайн, так і скачати книги безкоштовно, а також купити книги популярних жанрів. Є і мобільна версія сайту, завдяки чому можна комфортно читати книги онлайн з телефону або планшету. Можете тут читати найбільш популярні жанри:
любовні романи; фентезі; фантастика; жіноча проза.
Наразі на сайті діє 4 мовні версії: українська; іспанська; англійська; російська.

Овруцька центральна бібліотека імені А.С.Малишка бажає всім здоров’я та сумує за своїми користувачами

23 квітня – Всесвітній день книги й авторського права

Відсвяткуйте цей день замінивши перегляд телевізора на читання

Все життя людства послідовно осідало в книжці: 
племена, люди, держави зникали, а книги залишалися.
О. Герцен
Свято встановлене резолюцією № 3.18 на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995. Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно, починаючи з 1996. Дата 23 квітня вибрана Генеральною конференцією ЮНЕСКО з огляду на її символічність – багато відомих письменників народилися чи померли саме 23 квітня. Зокрема, В.Шекспір, І. Г. де ла Вега, М. Дрюон, X.Лакснес, М. Валеджо, В. Набоков, Дж. Пла, В. Вордсворт, Г. Тютюнник та ін. Одна з головних цілей свята – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності. Вважається, що День книги відзначався ще в першій половині XX століття. Ідея його створення належить письменникові й редакторові з Валенсії Вісенту Клавелю Андресу. У 1926 році іспанський король Альфонс XIII розглянув його пропозицію і підписав королівський указ, згідно з яким 7 жовтня (вважалося, що в цей день народився Сервантес) запроваджується День іспанської книги. У 1930 році День книги в Іспанії перенесли на 23 квітня, коли, ймовірно, помер письменник. Цікаво, що ще з XV століття 23 квітня відзначають День Святого Георгія, заступника Каталонії. У Барселоні та Каталонії в цей день, також відомий як День троянд і подібний багато в чому до Дня Святого Валентина, чоловіки традиційно дарують жінкам троянди, а жінки чоловікам – книжки. Щоправда, зараз звичаї змінилися, і книжку, на щастя, можуть отримати всі. Чому книжка? Бо саме у цей час 1929 року в Барселоні проходив масштабний книжковий ярмарок. Це значною мірою вплинуло на запровадження Всесвітнього дня книги та авторського права саме 23 квітня. Одна з традицій Всесвітнього дня книги та авторського права – обрання міста, що на рік стане Світовою столицею книги. Ця традиція, яка, окрім того, є дієвим способом популяризації книг і читання загалом, запроваджена 2001 року. Тоді столицею було обрано Мадрид. Щороку ЮНЕСКО спільно з міжнародними організаціями, що представляють три напрями книжкової галузі, – Міжнародним союзом видавців, Міжнародною федерацією книготорговців і Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій – обирають Світову столицю книги. Зі свого боку міста зобов’язуються всіляко сприяти розвитку книговидання і промоції читання.
Підготовано за матеріалом сайту Видавництва Старого Лева

середу, 22 квітня 2020 р.

Що ж це таке "Тест на коронавірус". Цікаво? Читайте...

Якими бувають та наскільки точними є тести на коронавірус

Існує два основних типи тестів на COVID-19. Тест-мазок (ПЛР-тест), який зазвичай беруть з горла або носа для виявлення вірусної РНК. Такий тест визначає, чи є у вас зараз інфекція. Другий тип — аналіз крові, який виявляє антитіла. Вони можуть вказати, чи не був у вас COVID-19 та чи є імунітет до нього. Публікуємо  переклад матеріалу The Conversation.
Жоден тест не є 100% точним. Хоча тестування можуть бути успішними в ідеальних лабораторних умовах, в реальному житті багато інших факторів впливають на точність, включаючи терміни проведення тесту, спосіб взяття мазка та поводження зі зразком.
На початку епідемії коронавірусу лікарі почали повідомляти про випадки, коли коронавірус у людини був, одна тест-мазок його не розпізнав. Це так званий хибнонегативний результат. Наприклад, у Китаї до 30 з кожних 100 людей, які хворіють на коронавірус, мають саме такий результат тестування.
Результат тесту для людини залежить не тільки від точності тесту, але і від ризику захворювання перед тестуванням. Це математично описав британський математик Томас Байєс, а згодом вчений-медик Сіддхартха Мукерджі пояснив це як закон про те, що «сильна інтуїція набагато сильніше, ніж слабке тестування».
Пояснимо це на прикладі. Жанна працює в приймальні лікаря, в районі з високим рівнем коронавірусної інфекції. Помітивши втрату запаху протягом декількох днів, вона прокидається вночі з ознобом і сухим кашлем. Вона перевіряє свою температуру і бачить 38,5°C. Однак результат її ПЛР-тесту негативний. Чудова новина. Чи ні?
Лікарі використовують свій досвід, щоб визначити закономірності симптомів, факторів ризику та ознак для оцінки ймовірність зараження перед тестуванням. Виходячи з її симптомів, ймовірність того, що у дівчини є COVID-19, буде високою — десь 80%.
Однак уявімо, що 100 людям, які мають такі ж симптоми, теж провели тестування. З них 80 дійсно мають коронавірусну інфекцію. Позитивний тест означає, що ми можемо бути впевнені, що людина має COVID-19. Але якщо в тестуванні пропустять 30% з цих 80 людей із COVID-19, це означає, що приблизно 24 із 100 людей отримають хибнонегативний результат тесту. Це означає, що ці люди можуть повернутися до роботи і несвідомо передавати коронавірус іншим.
 Ці цифри змінюються залежно від того, кому роблять тест. Якщо ми перевіряємо людей з меншою кількістю симптомів, ймовірність коронавірусу нижча. Якщо лише у 10 зі 100 перевірених людей дійсно є COVID-19, а 30% тест на розпізнав, це означає, що лише 3 з 100 перевірених людей матимуть хибнонегативний результат.
Тож якщо у Вас менше симптомів і негативний тест, ви можете бути більш впевнені, що у вас немає COVID-19. Але якщо у Вас є типові симптоми коронавірусу, то найбезпечніше вважати, що у Вас є вірус, навіть якщо Ваш тест негативний.
Наразі також розробляються аналізи крові на антитіла. Це може допомогти з’ясувати, хто раніше мав коронавірус, і тому, як вважається, має імунітет. Це може допомогти у прийнятті рішень про скасування карантину, щоб люди могли безпечно повертатися до роботи.
Однак, перш ніж їх активно використовувати, необхідно дізнатися, наскільки вони точні. Ми повинні бути впевнені, що тест на антитіла помилково не вкаже, що у людини є ​​імунітеті. Це може значно погіршити поширення інфекції. Наразі у лікарів недостатньо інформації про ці тести, щоб дати точні відповіді на ці запитання.
Доволі обмежені доступні дані свідчать про те, що такі тести мають меншу кількість хибнонегативних результатів, однак більше хибнопозитивних. Це означає, що існує ймовірність того, що ви зможете отримати позитивний тест, не маючи імунітету. І тому ці тести можуть бути не настільки корисними, як люди сподіваються.
Тестування важливе для того, щоб допомогти зрозуміти та контролювати спалах коронавірусу, але воно має обмеження — тим паче якщо є орієнтиром для прийняття рішень. Якщо у вас є сильні симптоми COVID-19, краще припустити, що у Вас є вірус, навіть якщо тест показує негативний результат.
Інформація із сайту: kavun.city

понеділок, 20 квітня 2020 р.

Христос Воскрес! Воїстину Воскрес!

Великдень, або ж Пасха – одне з найважливіших християнських свят. 

Воно символізує Воскресіння з мертвих Ісуса Христа, який прийняв смерть за гріхи усього людства заради порятунку від страшних бід.
З відчуттям глибокої радості і від щирого серця колектив Овруцької центральної бібліотеки імені Андрія Малишка вітає всіх вас з Воскресінням Христовим, з Пасхою Христовою, і нехай царюють у серцях радість і душевний спокій! Нехай до Вашої оселі прийде здоров’я, любов, щастя, добробут, душа нехай світлішою стає, помисли будуть щирими та добрими. 
Всіх Вам земних благ! Нехай всі біди та віруси відступлять!
Цьогоріч православні святкують Великдень 19 квітня.
Не забудьте привітати своїх рідних і друзів із цим світлим святом по телефону або через інтернет! 
Залишайтесь вдома! Бережіть себе і своїх рідних!

середу, 15 квітня 2020 р.

Знайомтесь!!!

Лауреати Національної премії України ім.Т.Шевченка в номінації «Література» - 2020

 Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка визначив лауреатів премії 2020 року. У номінації «Література» є два переможці: львівська поетка Маріанна Кіяновська з книгою поезій «Бабин Яр. Голосами» та Тарас Прохасько зі збіркою есеїв «Так, але...».
Маріанна Кіяновська - українська поетеса, прозаїк, есеїстка, перекладачка, літературний критик та літературознавиця. Членкиня Національної спілки письменників України, Українського ПЕН, автор 11 поетичних і прозових книг, близько 20 перекладів з іноземних мов. Її твори також перекладені англійською, німецькою, італійською, шведською, польською, сербською, чеською, словацькою,білоруською мовами, івритом.
    Премію отримала за збірку «Бабин Яр. Голосами», яка зараз перекладається італійською і польською, а окремі вірші – білоруською мовою.

Поетична збірка «Бабин Яр. Голосами» Маріанни Кіяновської  - це 67 віршів, присвячених трагічній темі Голокосту. Протягом двох днів, 29 і 30 вересня 1941 року, на околиці Києва відбулось масове винищення євреїв.
Маріанна Кіяновська почала писати вірші, які увійшли у збірку у 2016 році. Її поезія звучить голосами загиблих, від їхнього імені. Коли вийшла збірка, багато рідних впізнали у віршах своїх загиблих родичів, їхні життєві історії. Хоча Маріанна не знала, їхніх доль.
Тарас Прохаськосучасний український письменник, журналіст, один із представників станіславського феномену. Лауреат Шевченківської премії 2020 року за збірку есеїстики «Так, але...».
   Проект "ТАК, АЛЕ..." -  унікальний продукт співпраці двох видатних митців сучасності, - ТАРАСА ПРОХАСЬКА та ОЛЕНИ ПРИДУВАЛОВОЇ.
   Текстова частина поєднується з 24-ма картинами відомої київської мисткині, написаними спеціально для цього видання.
     У книзі ви знайдете 34 тексти про «балькони й фіранки, світло й каміння, проходи містом і знімання фільму в Карпатах» та багато іншого.
«Тарас Прохасько, який віддавна обіцяє нам написати роман, знову його не написав, – зазначає редактор книжки Олександр Бойченко. – Зате написав – у своєму ні з ким не сплутувальному стилі – серію шкіців чи, може, есеїв. Про що? Про одне й те саме: про майбутнє, яке було давно, і про все, що вже є, але не знати, як довго ще буде. Так, але не це тут головне. Бо головний тут – тип оповіді, в якому рефлексії стають елементами сюжету й оприявнюються не як написані постфактум, а як проговорені в момент народження. І тому ніякі це не шкіци й не есеї, а оповідання в найстрогішому значенні цього слова».