Свято краси.

Жінка завжди прекрасна!!!

21.03.2012 року відбулося засідання клубу «Гармонія». Тема засідання: «На всі випадки життя». Перед старшокласницями ЗОШ №3 виступили: представник фірми ОРІФЛЕЙМ Федоренко І., та Задорожна Г., яка удостоєна звання «Майстра народної творчості» за збереження старовинної поліської вишивки.


Майстер-клас Ірини Федоренко

Прийшла весна…Пробуджується все живе, тріпоче і хвилюється в очікуванні дива. А коли приходить весна, пробуджується природа, а з нею і пробуджується жінка, молода дівчина. Жінка…Прекрасне і неповторне створіння, дивовижне, до болю тендітне, на подив сильне.

      Жінка - це пісня, яку треба вміти гарно заспівати, вимріяти, відчути душею. І немає значення, скільки їй років, вона вже народжена і покарана долею тільки за те, що вона жінка.

       

Ганна Задорожна - майстер народної творчості

Цвіт  вишиванки.

    Рукам умілим честь і слава

    В усі часи, в усі віки!

    Бабуся наша вишивала,

    Душу вкладаючи в квітки.

    І в рідній хаті на іконах

    Обов’язково , був рушник,

    І хліб із сіллю по закону

    Рушник підтримувати звик.

    І на весілля мати сину

    Приготувала рушники:

    “До тебе, сину, серцем лину,

    Щоб в парі жив ти залюбки…”

    Роки летять, часи минають…

    І яка б криза не була,

    Печалі руки хай не знають,

    Щоб вишиванка зацвіла.

    Суцвіттям кольорів прекрасних

    Прикрасила гостинний дім

    Які роботи! Світе ясний,

    Ти в них живеш! Подяка всім.

    Цікавий хто і не байдужий,

Члени клубу "Гармонія"

                 Уся сутність жінки у таких рядках Катерини Сенченко:

     Я - жінка. Ви чуєте, люди, я - свічка,

     Запалена Господом на віки,

     Неправда, що я ребро чоловіче,

     Цю казку придумали чоловіки.

     Я - жінка. Я - річка бурхлива й неспинна,

     Що в повінь зриває верхи берегів.

     Хто каже, що я підкорятись повинна

     Це ще одна вигадка чоловіків.

     Я - жінка. Природою створена пісня,

     Яку чоловік заспівати не зумів.

     Я мрія і спогад. Майбутнє й колишнє

     Я щось незбагненне для чоловіків.

     Я - жінка. Я вільна, як думка одвічна.

     На думку не можна одіти кайдани.

     Це ти мене в рабство продав чоловіче.

     І грішна я стала з твоєї вини.

     Та я лише жінка. Я прагну кохання.

     Я все пробачаю тобі наперед.

     З твоєї криниці - я крапля остання.

     Для вуст твоїх зрілих - я липовий мед.

     Я - жінка. Я враз перекинусь на зілля

     І гоїти рани візьмуся тобі.

    Я - непередбачена, незрозуміла,

    Я плачу від щастя, сміюся в журбі.

    Я - жінка. Я дійсно слабка половина.

    Нехай переможцям - лаврові вінки

    Історію творять, звичайно, мужчини,

    Але лише так, як захочуть жінки.