Вшануй пам’ять жертв Голодоморів!

Голод… Це страшне слово повертає нас у тяжкі роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

Щиро дякуємо викладачці Овруцького професійного ліцею Наталії Василівни Домославській за допомогу у створенні відео.

Вшануй пам’ять жертв Голодоморів!

Засвіти свічу 27 листопада о 16.00 – приєднайся до Всеукраїнської акції в пам'ять про ці страшні події!

Посилання на відео: ТУТ

Пам'ятаємо...

В п'ятницю, 25 листопада, напередодні  Дня пам'яті жертв голодоморів, працівники Овруцької ЦРБ для дорослих ім. А.С.Малишка долучились до заходів, що проходили в районному будинку культури. В фойє було розгорнуто виставку – інсталяцію «Схиліться! Свічку запаліть хто в молитві, хто у серці…».

           Наша пам’ять, наша совість вимагає від нас наприкінці осені щороку гучно дзвонити у Дзвони Пам’яті і Скорботи в пам’ять тих мільйонів наших співвітчизників, які на початку 30-х років XX століття були безвинно закатовані голодом.

Ця пам’ять і совість змушує нас кожного року на траурних заходах, молебнях і поминах перед могилами-насипами і символами мук –– хрестами –– низько поклонитися праху наших батьків, дідів і прадідів, родичів, знайомих; праху всіх тих безвинно убієнних голодом українських громадян, які пройшли через пекло Голодомору.

Згадаймо ті страшні роки і ті події, які привели до такої страшної загальнонаціональної катастрофи — страшного Голодомору.

Згадаймо, щоб знали про це не тільки дорослі, а й діти, юнаки та дівчата, через які приниження, страждання та муки пройшов наш працьовитий народ.

Згадаймо, адже це наш громадянський обов'язок. Обов'язок живих і не байдужих до своєї історії людей пам'ятати ті вимерлі села і хутори, ті спільні ями, куди скидали десятками вбитих голодом і напівживих ще тіл — наших земляків.

Душі мільйонів замордованих голодом селян, їхні тіні та їх невимовний біль закликають нас, живих, прокинутися від летаргічного сну і не тільки згадати ті страшні сторінки нашої історії, а й розібратися до кінця з тими причинами, які привели до таких страшних трагічних наслідків і донести правду про найтрагічнішу сторінку української історії до наших дітей і онуків і зробити все можливе, щоб вони передали все це прийдешнім поколінням і ніколи, ніколи не допустили такої страшної трагедії.

Кожен народ має свою власну історію, історію, яку створили і вистраждали впродовж багатьох століть і тисячоліть попередні покоління. Як свідчать давні джерела, майже кожне століття позначене голодними роками, страшними епідеміями, спустошливими війнами, чужоземними навалами. Але серед усіх цих сумних подій Голодомор 1932-1933 рр. — одна із найбільш трагічних сторінок історії українського народу. За механізмом творення і страхітливими наслідками його слід віднести до самих трагічних подій в історії людства.

Схиліться! Свічку запаліть хто в молитві, хто у серці…

Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу

    В пам′ять жертв Великого голоду 1932 - 1933 років на абонементі Овруцької центральної районної бібліотеки для дорослих ім. А.С.Малишка оформлено книжкову виставку – інсталяцію «Схиліться! Свічку запаліть хто в молитві, хто у серці…».
   Матеріали представлені на ній, свідчення людей, що пережили ті страшні роки, розкривають трагічні сторінки нашого народу.

              
                 

 В історії бурхливого XX-го століття Голодомор 1932-33 років в Україні посідає особливе місце.

    Голод 1932-33 років охопив значну частину України: Запорізьку, Донецьку, Катеринославську, Миколаївську, Одеську губернії. Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом.

   Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом сталінської політичної системи проти мирних людей, проти українців як нації і, зокрема, проти селян як класу. Внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність. Головною метою організації штучного голоду був підрив соціальної бази опору українців проти комуністичної влади та забезпечення тотального контролю з боку держави за всіма верствами населення.

   Аналіз змісту опублікованих протягом 1929-33 рр. близько 30-ти постанов ЦК ВКП(б), Раднаркому УРСР та СРСР, ЦК КП(б)У засвідчує факти свідомого створення таких умов життя для сільського населення, дві третини якого становили етнічні українці, які призвели до їх відвертого фізичного винищення. Голодомор 1932-33 років – це свідомо заподіяна акція. Як свідчать документальні джерела, хліб в Україні був, але хліб з України забрали.

У документах Політбюро ЦК КП(б)У збереглося свідчення про те, як восени 1932 року організовувалися з України так звані „зелені ешелони” для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят. З України вивозили вже не тільки посівіний матеріал, але й, навіть, квашені огірки, капусту та помідори, напевно залишаючи людей приреченими на голодну смерть...

Будівництво другої черги Меморіалу жертвам Голодомору в Україні...

   26 жовтня 2016 року, уряд на своєму засіданні схвалив проект постанови Кабінету міністрів України «Питання підготовки будівництва у м. Києві другої черги Меморіалу жертв Голодомору», що дозволить розпочати підготовку до будівництва другої черги Меморіалу жертв Голодомору. Нагадаємо, що Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» зведений у 2008-2010 роках. Музей складається з меморіальної частини («Свіча пам’яті», скульптура дівчинки з колосками в руках «Гірка пам’ять дитинства» на площі «Жорна долі», янголи при вході до меморіалу, Алея «Чорні дошки») та Зали пам’яті, що фактично виконує функцію музею. Сьогодні музей став науково-дослідним, культурно-освітнім та науково-методичним закладом, що інформує суспільство про акт геноциду українського народу, вшановує пам’ять про кожного, хто загинув внаслідок трагедії.

  Рік тому, 7 листопада 2015 року, у Вашингтоні відбулась історична церемонія відкриття та освячення Меморіалу жертвам Голодомору в Україні, присвяченого пам’яті мільйонів українців, що стали жертвами сталінської політики.

   Пам’ятник – дев’ятиметрове пшеничне поле з бронзи, встановлено неподалік будинку Конгресу, поруч із центральним вокзалом Вашингтона, через який до американської столиці щороку потрапляють мільйони людей. Велика кількість людей має нагоду зупинитися біля меморіалу й прочитати, що присвячений він мільйонам українців, замордованих голодом у «цивілізованому» ХХ столітті. На відкриття та освячення пам’ятника до столиці США з’їхалися тисячі українців з різних штатів, а також американці українського походження. Участь у відкритті взяв президент України Петро Порошенко (через відеозвернення) та його дружина Марина, яка була присутня особисто. Також на церемонії були присутні американські урядовці та представники дипломатичного корпусу. 

Не згасне пам’яті свіча…

9 грудня 2015 року в приміщенні Малої академії мистецтв і ремесел зібралися вчителі Овруччини на районний семінар. Відділом освіти була запрошена провідний бібліотекар читального залу Овруцької ЦРБ ім. А.Малишка Т.Я.Пушанко, яка підготувала та провела для вчителів історичний екскурс «Не згасне пам’яті свіча…» про події голодомору 1932 – 33 рр. та політичних репресій на Житомирщині. Ініціатором цього заходу був Український інститут вивчення Голокосту «Ткума». Представники якого були присутні та виступили на семінарі і подарували центральній бібліотеці для дорослих літературу з даної тематики, зокрема документальні і хронологічні матеріали.

Голодомор: очима болю, вустами гніву

         Страшне число у нелюдській напрузі

         Пропалює світи до глибини:

         У тридцять три розіп’яли Ісуса

         У тридцять третім на земному прузі

         Розіп’ято мільйони без вини.

                                                      Б. Олійник

Згідно з Указом Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 року щорічно в четверту суботу листопада відзначається День пам’яті жертв голодоморів.

Багато літ пройшло… Здавалось би можна й забути, але в серці кожного з нас живе і буде жити пам’ять про найкривавішу трагедію людства. Книжкові виставки: екскурс  в історію «Голодомор: очима болю, вустами гніву», яка діє на абонементі та путівник в історію "На колінах стою перед вами, сповідаю жалобу сумну" в читальній залі центральної районної бібліотеки ім. А.С.Малишка, ще раз закликають кожного згадати ті трагічні для України 1932-1933 роки та помолитися за кожну безневинно загублену душу.

…Не може бути гіршої муки, аніж бачити як від голодної смерті відходить у небуття твоя родина. Тож ми, українці, повинні пам’ятати про трагічні сторінки нашої історії, щоб вони більше ніколи не повторилися! 

День пам'яті жертв голодоморів - запали свічку в серці!

День пам'яті жертв голодоморів — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.

Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні. У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку «Свічка пам'яті» в Києві також беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів та міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські і культурні діячі, свідки Великого Голоду. О 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам'ятників жертвам. В акції також можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні. 

Книжкова виставка на абонементі

Овруцької ЦРБ ім. А.С.Малишка до цієї дати.

Книжкова виставка  витальній залі

Овруцької ЦРБ ім. А.С.Малишка до цієї дати.