Пам'ятаємо...

В п'ятницю, 25 листопада, напередодні  Дня пам'яті жертв голодоморів, працівники Овруцької ЦРБ для дорослих ім. А.С.Малишка долучились до заходів, що проходили в районному будинку культури. В фойє було розгорнуто виставку – інсталяцію «Схиліться! Свічку запаліть хто в молитві, хто у серці…».

           Наша пам’ять, наша совість вимагає від нас наприкінці осені щороку гучно дзвонити у Дзвони Пам’яті і Скорботи в пам’ять тих мільйонів наших співвітчизників, які на початку 30-х років XX століття були безвинно закатовані голодом.

Ця пам’ять і совість змушує нас кожного року на траурних заходах, молебнях і поминах перед могилами-насипами і символами мук –– хрестами –– низько поклонитися праху наших батьків, дідів і прадідів, родичів, знайомих; праху всіх тих безвинно убієнних голодом українських громадян, які пройшли через пекло Голодомору.

Згадаймо ті страшні роки і ті події, які привели до такої страшної загальнонаціональної катастрофи — страшного Голодомору.

Згадаймо, щоб знали про це не тільки дорослі, а й діти, юнаки та дівчата, через які приниження, страждання та муки пройшов наш працьовитий народ.

Згадаймо, адже це наш громадянський обов'язок. Обов'язок живих і не байдужих до своєї історії людей пам'ятати ті вимерлі села і хутори, ті спільні ями, куди скидали десятками вбитих голодом і напівживих ще тіл — наших земляків.

Душі мільйонів замордованих голодом селян, їхні тіні та їх невимовний біль закликають нас, живих, прокинутися від летаргічного сну і не тільки згадати ті страшні сторінки нашої історії, а й розібратися до кінця з тими причинами, які привели до таких страшних трагічних наслідків і донести правду про найтрагічнішу сторінку української історії до наших дітей і онуків і зробити все можливе, щоб вони передали все це прийдешнім поколінням і ніколи, ніколи не допустили такої страшної трагедії.

Кожен народ має свою власну історію, історію, яку створили і вистраждали впродовж багатьох століть і тисячоліть попередні покоління. Як свідчать давні джерела, майже кожне століття позначене голодними роками, страшними епідеміями, спустошливими війнами, чужоземними навалами. Але серед усіх цих сумних подій Голодомор 1932-1933 рр. — одна із найбільш трагічних сторінок історії українського народу. За механізмом творення і страхітливими наслідками його слід віднести до самих трагічних подій в історії людства.