Юнацтво, сповнене надії, іде до Крут в січневу ніч

Україна 29 січня вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.

В кінці грудня 1917 уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім двинула війська – балтійських матросів, червоноармійців-головорізів з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Подавалося це як «громадянська війна».

До цієї дати, на абонементі Овруцької бібліотеки імені Малишка, розгорнуто книжкову виставку «Юнацтво, сповнене надії, іде до Крут в січневу ніч».

Юнацтво сповнене надії, іде до Крут в січневу ніч

29 січня День пам’яті Героїв Крут

 Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

“На порох стерти, перебити!” —

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішаться кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей — не перемогти!

Бій під Крутами – одна з тих сторінок історії, що привертають увагу суспільства, та в яких завжди переплітається правда із вимислом, міфами та спробами політичних спекуляцій.

До цієї дати на абонементі було розгорнуто книжкову виставку 

«Юнацтво сповнене надії, іде до Крут в січневу ніч».

 

Історичні передумови

   Кінець 1917 року. Молода Українська Народна Республіка не так давно проголосила свою автономію у складі Росії і взяла курс на будівництво демократичної держави. Триває Перша світова війна. На фоні розвалу економіки та більшовицького перевороту, держава відчайдушно потребує підтримки союзників та сильного лідера, який зможе сформувати армію, спинити економічну кризу та повести за собою народ.

          ДАЛІ...

До 100 - річчя Дня пам'яті героїв Крут...

    Багатовікова історія українського народу.  Майже кожне століття, як свідчать давні джерела, розпочате голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними навалами.
         1917-1918 роки були дуже важкими для утвердження української державності. Дуже жорстока була боротьба за владу в Києві. Однак сподівання українців не були марними. У листопаді 1917 року було проголошено Українську Народну Республіку. Це видатна подія в історії українського народу.
          Більшовицька Росія не могла змиритися зі створенням Української держави. Більшовики почали застосовувати війська проти України. Саме тут вони зосередили великі військові сили і рушили до Києва.
          Бій, 29 січня 1918 року, під залізничною станцією Крути за 130 км від Києва між радянськими військами під керівництвом  М.А. Муравьова та невеликим формуванням УНР, яке складалося з 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі. Власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху.

Пам'яті героїв Крут приурочено...

   У неділю, 29 січня, українці вшанували пам’ять Героїв Крут.

    Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних рухів 1917-1921 років. 

    У неділю, 29 січня, Президент України Петро Порошенко взяв участь в урочистій церемонії покладання квітів до Пам’ятного Хреста Героям Крут (площа Андрія Первозваного).

     До Дня памяті героїв Крут, на абонементі Овруцької центральної районної бібліотеки для дорослих ім. А.С.Малишка, розгорнуто для перегляду історико – патріотичний альманах «Там цвіт прекрасний України довічним сном калинно спить…». 

З історії:

В кінці грудня 1917 уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки.

    Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім двинула і війська – балтійських матросів, червоноармійців-головорізів з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Подавалося це як «громадянська війна».

    Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року поблизу станції Крути, між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.

    Українські війська зайняли оборону біля ст. Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе. Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років. Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі. В радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами».

Пам'яті героїв Крут

В серцях людських не вмерли Крути,

Вони проклали у майбутнє шлях,

Щоб гордо майорів навіки

Жовто-блакитний України стяг.

Було їх триста, тільки триста

Героїв - українських соколят.

                Марія Коломий

 29 січня Україна відмічає День пам'яті героїв, що загинули під Крутами.

У кінці грудня 1917 року уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Національної Республіки. Січень 1918 року. Три більшовицькі армійські групи (5 тисяч осіб) під загальним командуванням М. Муравйова виступили на Київ. 29 січня 1918 року бійці Студентського куреня, учні Військової школи й невеликий відділ Вільного Козацтва (усього близько 300 осіб) зайняли оборону обабіч залізничного полотна поблизу станції Крути.

П’ять годин безперестанку студентський курінь стримував наступ червоних, втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат. Нерівний бій. Молоді захисники свободи і незалежності українського народу загинули на полі бою.

Трагічна загибель студентів під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.

Історично – патріотичний альманах «І зупинилось серце молоде, щоб вічно билось серце України», що відкрився на абонементі центральної бібліотеки для дорослих ім. А.Малишка, має за мету нагадати нинішньому поколінню нашу історію, що вмита кров'ю і сльозами.