понеділок, 30 січня 2017 р.

Пам'яті героїв Крут приурочено...

   У неділю, 29 січня, українці вшанували пам’ять Героїв Крут.

    Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних рухів 1917-1921 років. 
    У неділю, 29 січня, Президент України Петро Порошенко взяв участь в урочистій церемонії покладання квітів до Пам’ятного Хреста Героям Крут (площа Андрія Первозваного).

     До Дня памяті героїв Крут, на абонементі Овруцької центральної районної бібліотеки для дорослих ім. А.С.Малишка, розгорнуто для перегляду історико – патріотичний альманах «Там цвіт прекрасний України довічним сном калинно спить…». 

З історії:
В кінці грудня 1917 уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки.
    Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім двинула і війська – балтійських матросів, червоноармійців-головорізів з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Подавалося це як «громадянська війна».
    Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року поблизу станції Крути, між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.
    Українські війська зайняли оборону біля ст. Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе. Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років. Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі. В радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами».

Немає коментарів:

Дописати коментар

Ви хотите оставить комментарии но незнаете как? Очень просто!
- нажмите на стрелку рядом с окошком Подпись комментария".
- Выберите Имя/URL. (никто не любит анонимов).
- Наберите свое имя, строчку URL можете оставить пустой.
- Нажмите Продолжить
- В окошке комментария напишите то что вы хотели и нажмите "Отправить комментарии"! Спасибо!