Ми маємо пам'ятати...

27 січня – Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

   Голокост в Україні — систематичне винищення євреїв на українських територіях, окупованих нацистською Німеччиною в 1941–1944 роках.

     За період з 1941 до 1945 року на українських землях загинуло близько 3 000 000 цивільних осіб (українців та представників інших етностів), з яких близько 900.000 євреїв, що проживали в Україні.

До цієї дати, в читальній залі, була підготована книжкова виставка та інформаційна довідка «Україна пам’ятає, світ визнає…».

 З історії...

   У 1933 році до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер, який затвердив у країні націонал-соціалістичний режим. Цей режим ґрунтувався на нацистській расовій доктрині, згідно з якою німці - "арійці" належать до вищої раси, а євреї вважалися Untermenschen - недолюдьми.

  У 1939 році німецька армія окупувала Польщу, розв'язавши тим самим Другу світову війну. Череда легких перемог на початку війни дала Гітлеру можливість втілити свої задуми в життя. Він почав знищення єврейського народу, в основному вихідців з Польщі, де проживала найбільш значна частина європейського єврейства. У виявлених після закінчення війни документах зазначено, що остаточною метою Гітлера було повне знищення всіх євреїв у всьому світі. Для виконання цього плану євреї були зігнані в гетто, були організовані трудові, концентраційні табори і табори знищення, в які доставлялися євреї; нездатних трудитися вбивали відразу, решта була приречена на смерть від голоду і хвороб.

  За роки війни нацисти знищили близько 6 мільйонів євреїв, з них півтора мільйона дітей, що становило приблизно третину загальної чисельності євреїв в усьому світі в той час. Планомірне знищення євреїв не можна назвати просто актом геноциду, настільки безпрецедентним воно було за масштабами, опрацьованості і реалізації. Це була спроба знищити цілий народ, де б не перебували його представники. Саме тому геноцид єврейського народу в роки війни отримав назву - Голокост (англ. Holocaust - "всеспалення").

Не минуло й п'ятдесяти років, як расистсько налаштовані неонацисти і антисемітські угруповання стали заперечувати сам факт Голокосту або стверджувати, що він мав набагато менші масштаби. Цьому є свої причини: і політичні, і антисемітські. Одні хочуть обілити нацизм, інші вважають, що Держава Ізраїль виникла як компенсація євреям за жахи Другої світової війни і, заперечуючи Голокост як історичний факт, позбавляють Ізраїль права на існування. Ось чому ті, хто ставлять під сумнів історію, знаходять підтримку в арабських країнах.

  Але Голокост дійсно був, і, зберігаючи пам'ять про нього, ми прагнемо до того, щоб світ ніколи більше не допустив повторення цієї жахливої сторінки історії.

   Заперечення Голокосту неприйнятно з точки зору моралі, оскільки несе загрозу існуванню всього світу.