Весна – це жінка, жінка – це весна...

Біжимо, летимо, запізнюємося... кудись весь час поспішаємо семимильними кроками, боїмося не встигнути... І все навколо перетворюється в "треба" ... А так хочеться весни !!!Але ж вона вже давно тут! І проходячи легкою ходою, весна день за днем відкриває таємниці світу.

 У квітні є гарне свято – всесвітній день книги, в рамках якого бібліотеками Житомирської області проводиться ніч в бібліотеці. В.Коновальчук, завідуюча відділом обслуговування Овруцької центральної районної бібліотеки для дорослих імені Малишка та учасники клубу "Зорепад", що діє при бібліотеці, також приєдналася до цієї акції, що проходила в читальній залі центральної Коростенської міської бібліотеки, де відбулося свято «Весна – це жінка, жінка – це весна». На території "Вільного простору" радо вітали працівники бібліотеки своїх гостей. 

Господиня заходу Галина Храпійчук запросила всіх бажаючих приєднатися до поетичного марафону «Весна-Жінка-Кохання». У теплій невимушеній атмосфері звучали авторські поезії та вірші улюблених поетів.

З цікавими, неповторними, ліричними творами присутні познайомилися, переглянувши підбірку літератури «Поезія – це музика душі».

Приємним моментом став конкурс-дегустація домашньої випічки «Жінка-господиня». Поважне журі визначило переможниць, а ідейний натхненник конкурсу Валентина Вигівська вручила їм пам’ятні призи.

Вразили присутніх оригінальні роботи гостей з Овруча.

Відкривається Великодня майстерня...

Запрошуємо всіх, всіх, всіх!

Зустріч з поетичним словом

«Два берега любові» - поетичний діалог сестер Лісовських: Валентини Краснікової та Лілії Бех.

Вони разом в житті.

Вони разом і в слові,

Як береги ріки -

Два берега любові.

Народилися у Малині на чарівних берегах р. Ірші. З дитинства вбирали милозвучну мову неньки, пересипану народними перлами – приказками та прислів'ями, які сіялися і проростали в серці добірними зернами, замішаними на татових піснях. Рано відчули і зрозуміли силу слова, пройнялися шаною до нього.

        Не зупинити думки злет

        Вона в душі кипить, вирує.

        Давно живе у них поет,

        Бо серце пише і римує.

 Скрізь по життю разом і в слові, і ділі. Закінчили Коростишівське педучилище, а потім філфак Київського університету ім.. Т.Шевченка. Разом вчителювали, одружилися, виростили дітей.

   Лілія Бех працювала в міській раді, пізніше головним редактором газети «Іскоростень» та «Нова доба».  Написала «Гімн» м. Коростень.У 2008році вийшла збірка «Жінка з осені», а у 2016 році – друга збірочка «До дна не спита чаша гіркоти», яка стала книгою року. У 2018 році Лілія стала членом Національної спілки письменників України.

   Валентина Краснікова залишилась працювати у школі і заслужила всі звання, які тільки доступні нашим скромним, терпеливим, ніжним і люблячим вчителям, що ведуть нас по життю. Написала «Гімн» школи де працює. У 2008 році, за сприяння сестри Лілія, вийшла збірочка Валентини «З любов’ю в серці». Трішки пізніше з’явилася збірочка психологічних новел «З добром для добра». 

Презентація виставки художниці із Коростеня

«Березневий вернісаж» - виставка картин Катерини Лисової

   Теплого, сонячного березневого дня зібралися у АРТвітальні друзі, рідні, знайомі пані Катерини, щоб поговорити про її творчість, помилуватися картинами, почитати поезію, яка відповідала настрою сьогоднішнього дня.

   Катерина Григорівна Лисова – талановитий живописець, досвідчений журналіст, неймовірно мудра людина, та перш за все – Жінка, яка світ бачить серцем. Вона карбує вправними рухами пензля не скороминущі події, а вічні почуття, котрі ніколи не втратять цінність.

   Кожна картина така рідна, її так хочеться вдихнути на повні груди, зануритись обличчям у розкішний бузок, увібрати аромат розкішних троянд, пробігтися стежиною по весняному лісу, вдихаючи на повні груди п'янкий аромат відродження життя, погрітися в останніх теплих променях осені і побавитися із  опалим листям.

Катерина Лисова розповідає про себе

   Споглядаючи її пейзажну Україну відчуваєш цю велич, красу. І відразу хочеться ступити на стежину, що веде до хатинки, впасти у ту копицю сіна та вдихнути аромат свіжоскошеної трави, або пробігтися по білесенькому сніжку, відчуваючи, як риплять під ногами у морозний день сніжинки.

   Споглядаючи прості поєднання барвистих тіней та світла кольору Катерини Григорівни, стає затишно і виникає відчуття захищеності та впевненості. Погляд заглиблюється у картину і ти стаєш частиною її творчості, надихаєшся  красою невимушеності. Переходячи від картини до картини ти ніби гортаєш сторінки поетичного  збірника, знаходиш такі щирі і зрозумілі твоєму серцю  рядки. Напевно саме тому, під кожною картиною пані Катерини з'являються поетичні одкровення творчих людей.

Виступає голова коростенського клубу "Стиль життя"
Валентина Вигівська

   Валентина Виговська, голова коростенського клубу «Стиль життя», член Національної спілки письменників України Галина Цепкова, учасниця поетичного клубу «Зорепад» Тамара Корнійчук щиро порадували нас своїми поетичними рядочками.

   Нотку душевності внесли пісні написані і виконані Петром Невмержицьким. Вони півпадали до тематики представлених картин: «Ветка сирени», «Осінь золота» та «Моє Полісся».

Валентина Коновальчук,

зав.відділом обслуговування

Овруцької ЦРБ для дорослих ім. А.Малишка

Катерина Лисова біля своїх картин

Фото з музикантами на згадку

Виступає член Національної спілки письменників України Галина Цепкова

Виступає місцева поетеса Тамара Корнійчук,, член клубу "Зорепад", що діє при бібліотеці

Гості приїхали

Насолоджуються живою музикою