«Два берега любові» - поетичний діалог сестер Лісовських: Валентини Краснікової та Лілії Бех.
Вони разом в
житті.
Вони разом і в
слові,
Як береги ріки -
Два берега
любові.
Народилися у
Малині на чарівних берегах р. Ірші. З дитинства вбирали милозвучну мову неньки,
пересипану народними перлами – приказками та прислів'ями, які сіялися і
проростали в серці добірними зернами, замішаними на татових піснях. Рано
відчули і зрозуміли силу слова, пройнялися шаною до нього.
Не зупинити
думки злет
Вона в душі кипить,
вирує.
Давно живе у них
поет,
Бо серце пише і
римує.
Скрізь по життю
разом і в слові, і ділі. Закінчили Коростишівське педучилище, а потім філфак
Київського університету ім.. Т.Шевченка. Разом
вчителювали, одружилися, виростили дітей.
Лілія Бех працювала
в міській раді, пізніше головним редактором газети «Іскоростень» та «Нова
доба». Написала «Гімн» м. Коростень.У
2008році вийшла збірка «Жінка з осені», а у 2016 році – друга збірочка «До дна
не спита чаша гіркоти», яка стала книгою року. У 2018 році Лілія стала членом
Національної спілки письменників України.
Валентина
Краснікова залишилась працювати у школі і заслужила всі звання, які тільки
доступні нашим скромним, терпеливим, ніжним і люблячим вчителям, що ведуть нас
по життю. Написала «Гімн» школи де працює. У 2008 році, за сприяння сестри
Лілія, вийшла збірочка Валентини «З любов’ю в серці». Трішки пізніше з’явилася
збірочка психологічних новел «З добром для добра».
Немає коментарів:
Дописати коментар
Ви хотите оставить комментарии но незнаете как? Очень просто!
- нажмите на стрелку рядом с окошком Подпись комментария".
- Выберите Имя/URL. (никто не любит анонимов).
- Наберите свое имя, строчку URL можете оставить пустой.
- Нажмите Продолжить
- В окошке комментария напишите то что вы хотели и нажмите "Отправить комментарии"! Спасибо!