"Бібліопрофі"

16.05.2014 року відбулося заняття в клубі професійної майстерності «Бібліопрофі». Тема заняття: «Як зробити Інтернет – центр сільської бібліотеки успішним». В ході заняття були розглянуті питання:

   –ведення облікової документації Інтернет – центру;

  –нових бібліотечних послуг з використанням Інтернет – зв’язку та застосування нових технологій у повсякденній бібліотечній роботі:

1.     Пошук інтернет – ресурсів з питань бібліотечної справи: знайомство з WEB – сайтами провідних бібліотек України;

2.     Надання послуг електронної пошти, Skype;

3.     Створення та видання бібліотечної продукції ;

4.     Реклама роботи бібліотеки через Інтернет;

  –мультимедійних презентацій і використання їх при проведенні масових заходів.

Практичні заняття провели: 

Методист ЦРБ Якимчук М.Ф. та бібліограф ЦРБ Шваб Л.С.

Під час навчання

Заняття проводить методист ЦРБ Якимчук М.Ф.

Заняття проводить бібліограф Шваб Л.С.

Дітям та підліткам про їх права

Українські діти та підлітки потребують захисту. Найменші громадяни мають права, які держава у своїй Конституції зобов’язалася виконувати. Оцінка ситуації у сфері захисту прав дитини в Україні постійно здійснюється державними структурами. 

Відповідно до Конституції України, кожна людина (в тому числі і дитина) має:

1)право на життя;

2)повагу до гідності;

3)право на свободу та особисту недоторканість;

4)право на недоторканість житла;

5)право на секретну переписку, телефонні переговори, телеграфну та іншу кореспонденцію;

6)право на невтручання в приватне життя;

7)право на свободу пересування, вільний вибір місця мешкання, вільно покидати Україну;

8)право на свободу думки та слова, вільне вираження своїх поглядів та переконань;

 9)право вільно збирати, зберігати, використовувати та розповсюджувати інформацію усно, письмово або іншим способом.

    10)Право на житло;

    11)Право на достатній життєвий рівень;

    12)Право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне  

    страхування;          

    13)Право на освіту;

Засідання клубу

На сьогодні в Україні найголовнішими проблемами, які потребують особливої уваги суспільства, є такі порушення прав дітей і підлітків, як недбале ставлення та злочинні дії по відношенню до малолітніх, а саме примушування до праці і торгівля дітьми. 

20 грудня 2013 року в рамках клубу «Закон про мене, мені про закон» працівники читального залу нашої бібліотеки провели спільно з керівником цього клубу старшим помічником міжрайонного прокурора Савчуком Богданом Гавриловичем диспут «Людина живе й діє в правовому полі». Були запрошені учні 10 – 11 класів ЗОШ № 3 міста Овруча.

Діти мають право знати свої права, а забезпечити доступ до знань місія нашого клубу правових знань «Закон про мене, мені про закон».

"Зорепад" віршованого слова.

В артвітальні нашої бібліотеки діє поетичний клуб "Зорепад".

    Наші "зорепадівці" - це звичайні жителі Овруцького району, які люблять поезію та самі пишуть вірші. Вони різні за віком, життєвими поглядами та соціальним статусом, але їх поєднує ПОЕЗІЯ! Коли вони спілкуються - стають одним цілим.

      Відома українська поетеса Ліна Костенко сказала про поезію, що це «безсмертний дотик до душі». Але в поезії захована таємнича здатність не лише торкатися безсмертям до душі, вона має зворотну дію: через неї душа доторкається до безсмертного і Вічного.  Безумовно, в житті є багато моментів, які варті уваги поета. Хочу побажати їм натхнення!!!

"Зорепадівці"

Як боляче поезію нести!
З реальністю ще важче поєднати.
О Господи, навіщо в душу Ти
Талант здарив безримне римувати?

Бо легше йти і жити просто так,
Без почуття прекрасного й святого.
Дивись: он йде — в поезії бідак,
Йому метафори та рими ні до чого.

Не бачить він, як ранок позіха,
Не перейметься росами на травах.
До музики вітрів душа його глуха,
І не хвилюють вранішні заграви.

Направду, легше жити без поем,
На прагматизмі долю збудувавши.
Життя ж поета — серця вічний щем,
До болю він приречений назавше.

До болю за людей, за їхні сни,
За батьківщину, за билину в полі.
Йому болить, як з клена восени
Зриває вітер листя, наче долю.

Йому не байдуже, як бусурман
Плюндрує землю, скроплену потами
Його батьків, коли чорніє лан,
І солов’ї не плачуть над гаями.

Як боляче поезію нести!
Та все ж, Господь, зависнувши на злеті,
Я дякую, що Ти створив мене таким,
Бо ж Ти і Сам найперший із поетів.

Це ж Ти писав поезію планет,
Із хаосу творив вселенську пісню.
Чи ж може хто цей сонячний сонет
Переспівати і за цілу вічність.

                                 Юрій ВАВРИНЮК