Скорботна свічка пам’яті

                                        Прокляті роки... 

Хто знав, хто вів смертям і стратам лік?

 Де фільм, який нам показав би голод,

 Отой проклятий 33-й рік?

 Який співець поему склав про холод,

 Чи розповів, як той людей в наш вік

 Крушив і чавив пролетарський молот?

 В скількох кровях купаючи той герб,

 Жнива справляв на людській ниві серп?

                                               Юрій Клен (1937)

 Що ми сьогодні знаємо про причини, які заставили тоталітарний режим Сталіна вчинити цей злочин супроти українського народу? Щоб не заглиблюватися в дати, документи, статистику та особисту переписку таких осіб, як Сталін, Каганович, Косіор та ін., можемо в загальному виділити 2 площини мотивації комуністичного режиму 30-х років:

1. Економічна – СРСР станом на 32 рік мав значні фінансові зобов’язання перед рядом країн. Одним із основних ресурсів погашення боргів, за двосторонніми домовленостями, було зерно та продовольча група товарів. Відповідно до генеральної лінії партії, СРСР мав бути передовою державою у всіх без винятку аспектах. Тому думка про зовнішні борги не сприймалась як така. Також варто зазначити той факт, що голодомор в Україні відбувся на тлі всесвітньої фінансової «депресії», що у свою чергу значно знизило ціну на зерно при торгах на міжнародному ринку.

 2. Політична – з розгортанням українізації в кінці 20-х років в Україні почав знову підніматись рух супротиву радянській владі. Люди масово відмовлялися вступати у колгоспи. Державні заготівельні компанії натикались щораз частіше на озброєні виступи селянства. Щораз частіше лунали заклики до виходу УРСР зі складу союзу. Комуністична влада чудово пам’ятала ту запеклу боротьбу, яку вела УНР та війська Нестора Махна. По суті, станом на 30-31 рік в Україні визріла передреволюційна ситуація. По всіх селах лунали заклики: «Верніть Петлюру!», «Хай живе вільна Україна!», «Геть СРСР»…

Геноцид немає і не може мати строку давності. Голос багатьох мільйонів невинних жертв лунає в наших серцях і викликає в душах такий самий біль, як і 80 років тому. Знання про трагедію примножуються, а біль серця, стає ще нестерпнішим.

Для перегляду додаткової інформації перейдіть за посиланнями Тут і Тут.

Книжкова виставка присвячена подіям 1932-1933 років

 Громадська організація «Ліга молоді» на чолі з керівником  Комаревичем Сергієм Васильовичем  спільно з працівниками нашої бібліотеки провели годину пам’яті жертвам Голодомору. Показали присутнім учням ПТУ – 35 І курс та ЗОШ №3 10 -11 класи документальний фільм про події тих лихих часів «Пам’ятаємо…». 

Демонстрація фільму "Пам"ять..."

Керівник молодіжної громадської організації «Ліга молоді» 
Комаревич Сергій Васильович

Присутні на заході

Вітає тебе, Тарасе, українська Овруцька земля

П

рацівники нашої бібліотеки 25.11.2013 року оформили виставку декоративно – прикладного мистецтва в м. Житомирі під час звіту Овруцького району, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, згідно з Указом Президента України «Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка». Хочемо запропонувати фотографії з цього заходу до вашої уваги.

Директор ЦРБ для дорослих ім.А.С.Малишка Солтис С.М. біля виставки

Учасники виставки

Вручення посвідчення "Народний майстер України"

Зустріч в бібліотеці.

Нас усіх об’єднала Україна.

      Національною меншиною вважається фізичний масив (група) людей не корінного етнічного статусу, але яка живе у сучасному для себе етносередовищі. В Україні – це представники всіх націй, крім автохтонів.

      За даними останнього перепису населення (2001 р.), національні (етнічні) меншини в Україні становили 14 млн. чол., або 27.3 % від усіх жителів. Тут живуть представники понад 100 націй. Найчисельнішими з них є росіяни, євреї, білоруси, молдавани, болгари, поляки, угорці, румуни, греки, татари, вірмени, цигани та ін.  Докладніше тут.

         В області офіційно зареєстровано 63 національно-культурних товариства, більшість з яких не забезпечені власним приміщенням. Виключення складає: польська громада.  Докладніше тут.

Гості зустрічі

Козацькому роду нема переводу...

14 жовтня щорічно відзначається День українського козацтва (згідно Указу Президента України від 7 серпня 1999р.). Козацтву належить особливе місце в історії України яка активно впливала на історію України XVII – XVIII ст.

Свято Покрова Пречистої Богородиці з давніх-давен зміцнювало в душах козаків надію на опіку і заступництво Божої Матері.

День Покрова, 14 жовтня, святкується в усіх козацьких громадах світу дуже урочисто, з молебнями про живих, з панахидами про тих, хто відійшов в інший світ, з урочистими загальними зборами козаків, з загальними трапезами.                                                  

Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте з коріння родоводу,

І тільки той, у кого серце чуле,

Хто знає, береже минуле

І вміє шанувать сучасне -
Лиш той майбутнє вивершить прекрасне!