23 КВІТНЯ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КНИГИ ТА АВТОРСЬКОГО ПРАВА

Книги – кораблі думок, що мандрують у часі і дбайливо несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.
                                                                                                 Ф. Бекон

До найвизначніших надбань людської цивілізації належить книга. Завдяки їй ми отримуємо доступ до знань, ідей, духовних і моральних цінностей, розуміння краси й творчих досягнень людини. Книга – це вікно у світ культурного різноманіття, міст, що з’єднує різні цивілізації у часі й просторі.

Даниною поваги до книг та авторів, до тих, чий внесок сприяв соціальному та культурному прогресу людства, стало встановлення Всесвітнього дня книги та авторського права. Головна мета свята  – привернути увагу як державних органів, так і широкої публіки до книг як джерел отримання знань, засобів комунікації, які залишаються основою активної освіти й критичного мислення, незважаючи на стрімкий розвиток більш складних джерел інформації.

Читачі переглядають виставку книжкових новинок

Виставка бібліотечних новинок

Ідея Всесвітнього дня книги виникла в Міжнародній Асоціації Книговидавців і запропонована урядом Іспанії на розгляд ЮНЕСКО.

     Оскільки наприкінці XX століття різко зросли масштаби використання результатів інтелектуальної діяльності до формулювання назви свята було додано й авторське право,. Саме там було ухвалено Всесвітню конвенцію про авторське право. У квітні 1995 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається 23 квітня, починаючи з 1996 р.

Чудова традиція святкування Дня книги народилась у Каталонії, де 23 квітня  – у День Святого Георга – традиційно дарували троянду за кожну куплену книжку. Цього дня також було прийнято дарувати книги близьким. Однак серйознішою причиною для вибору саме цієї дати послужило те, що багато відомих письменників народились або померли 23 квітня. Наприклад, М. Сервантес, В. Шекспір, Л. Вега, М. Дрюон, В. Набоков та ін. До названих можна також зарахувати Григорія Тютюнника, Василя Земляка, Олександра Гаврилюка, Андрія Куркова.

У Всесвітній день книги і авторського права, який святкують у 190 країнах світу, вся спільнота  – і ті, хто читає, і ті, хто пише, видає та продає книжкову продукцію, – складають програми заходів, які свідчать про їхню любов до книги. Відбуваються зустрічі з авторами, читання уривків із улюблених книг, різноманітні конкурси, акції на захист друкованого слова, фестивальні читання, розпродаж книг тощо. Деякі країни з нагоди цієї дати видають одне з найпопулярніших видань і безоплатно роздають його відвідувачам книжкових магазинів.

Історія книги тісно пов’язана зі створенням і розвитком писемності. Як матеріал для письма у різний час використовували керамічні пластини (Месопотамія, IV тис. до н. е.), сувої папірусу (Єгипет, III тис. до н. е., Греція, Рим). З ІІ-го тис. до н. е. набуває поширення книга у вигляді кодексу (скріплених аркушів пергаменту), а з XIII ст. у Європі основним матеріа­лом стає папір.

Серед величезної кількості книг є одна, яка вже кілька тисячоліть перебуває в центрі уваги людських поколінь. Її називають Книгою Книг. Біблія – це стародавня збірка різних за формою і змістом релігійних та світських творів, які писалися від VIII століття до нашої ери по II століття нашої ери. Значну частину Біблії становить написаний давньоєврейською й частково арамейською мовами Старий завіт, який визнають християни та іудеї, меншу – написаний давньогрецькою Новий завіт, визнаний лише християнами.

В Україні найдавніші рукописні книги з’явились у часи Київської Русі з запровадженням християнства. У першій половині XI століття князь Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі скрипторій (майстерню для переписування книг), забезпечений великою бібліотекою, кваліфікованими писарями і художниками. Саме звідти вийшли найдавніші рукописні пам’ятки: Остромирове Євангеліє (1056-1057), Ізборники Святослава (1073-1076). Важливими осередками книгописання були також Новгород, Чернігів, Переяслав, Володимир, Холм. У XIV-XVI ст. в Україні створено визначні пам’ятки писемності – Київський псалтир, Пересопницьке Євангеліє, Крехівський апостол.

Поступово в Україні набирає поширення книгодрукування, у результаті якого виробництво рукописних книг з другої половини XVII ст. почало занепадати.

Бібліотекар абонементу ЦРБ Сарнавська О.М.

На території Києво-Печерської лаври вже понад тридцять п’ять років діє Музей книги і друкарства України. У його колекції – зібрання книг кирилівського і латинського шрифтів, виданих в Україні у XVI—XVIII ст. (близько 700 кириличних стародруків), рідкісні іноземні видання.

Головний методист ЦРБ Барановська Н.А.

Унікальними перлинами музейної колекції є перша українська друкована книга – львівське видання Івана Федорова «Апостол» 1574 р., головна праця першодрукаря «Острозька Біблія» 1580—1581 рр. (два примірники), перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою, прижиттєві твори видатних діячів української культури XVII ст. Лазаря Барановича, Йоаникія Галятовського, Памви Беринди, Інокентія Ґізеля, Петра Могили.

Особливе місце серед цінних фоліантів займає «Патерик Печерський», уперше виданий церковнослов’янською мовою друкарнею Києво-Печерської лаври з благословіння її архімандрита Інокентія Ґізеля. Книгу занесено до світових каталогів особливо цінних і рідкісних видань. У колекції музею зберігаються два примірники цього вітчизняного бібліографічного шедевру.

Книга на сучасному етапі розвитку цивілізації залишається одним із найефективніших інструментів передачі інформації з усіх сфер людської діяльності. У більшості цивілізованих держав питання достатньої кількості національного книжкового продукту, інформації про наявні в продажу та ті, які друкуються, а також популяризації книги і читання серед різних вікових категорій населення є предметом постійної уваги і турботи.

 Автор:  бібліотекар    абонементу           Жила Вікторія Вікторівна

Фото:   бібліотекар Інтернет – центру  Вознюк Наталія Василівна