Душа
мого народу - рушники!
Український
рушник – це вишита доля нашого славного народу.
Рушник у хаті – це святість, це реліквія кожної родини.
Рушник – це
пісня ниток на полотні.
![]() |
Директор Овруцької ЦРБ Солтис С.М. біля виставки вишитих рушників |
![]() |
Директор Поліського державного природного заповідника Жила С.М. |
Серед гостей,
що прибули на свято – начальник районного відділу культури і туризму
О.І.Левківська, директор Овруцької ЦРБ С.М.Солтис, директор районної бібліотеки
для дітей М.В.Невмержицька, голова Хлуплянської сільської ради Л. В. Жилюк, керівник гуртка ЦДЮТ "Основи журналістики" Н.С.Калініна, знані
краєзнавці - Микола Іванович Брицун та Іван Сергійович Булуй, директор
районного краєзнавчого музею Неля Галіївна
Волик та ін.
![]() |
Учасники заходу |
Світлий слід
на полотні життя залишила жителька Селезівки Бушок Любов Адамівна. На виставку
роботи, зроблені її руками, принесла
невістка. На жаль, Любові Адамівни вже немає з нами, але її вишиванки не
втратили кольорів і привабливості. Ця жінка все життя пропрацювала в колгоспі,
народила і виховала 6 діток, але все одно знаходила час, щоб мережити узори
своїх вишиванок.
Святкового
настрою жителям Селезівки та гостям свята
додали мелодійні, красиві та чудові виступи самодіяльних митців ансамблю «Полісяни» Хлуплянського
сільського Будинку культури та орденоносиці ордену княгині Ольги ІІ ст. Віри Воробей. В ході свята прозвучали поезії про український рушник у виконанні
бібліотекаря Овруцької ЦРБ Любові Омелянчук та вихованки гуртка «Основи
журналістики» ЦДЮТ Аліни Товкач.
![]() |
Краєзнавець Булуй І.С. виконує пісню |
![]() |
Краєзнавець Брицун М.І. (м.Коростень) |
Відео - огляд заходу переглянути ТУТ.
Вже доля
весни правнукам кує,
А хміль з
калиною на полотні не в'яне.
Як добре, що
в мого народу є
Рушник
весільний і рушник прощальний.
Благословенна будь на всі віки
Найперша жінка, що нашила квіти.
Душа мого народу – рушники,
Барвінками і мальвами зігріті!!!
Б
Б
Бібліограф Овруцької ЦРБ Гусаревич Л.М.
Методист Овруцької ЦРБ Якимчук М.Ф.
Методист Овруцької ЦРБ Якимчук М.Ф.
![]() |
Вірш читає Омелянчук Любов |
У кожної людини при згадці про рушник постає родинний, або материнський рушник, який є дуже дорогим і спонукає на роздуми. Рушники дивляться на нас з далекого минулого, вони нам нагадують про велику душу наших пращурів. Заочно дякуємо за таке красиве, барвисте свято.
ВідповістиВидалитиУкраїнський рушник можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні. Без рушника, як і без пісні, не обходяться наші найвеселіші та найсумніші дні життя. Ми маємо це пам’ятати і навчати цьому наших дітей і внуків. Дякуємо за коментар!
ВидалитиЗахід дуже яскравий та гарний! Вишивальницям - низький уклін....таку красу творять
ВідповістиВидалитиВишивати рушники — давній український народний звичай. "Золоті руки" вишивальниць витворили не один десяток диво-вишивок на радість нам та своїх рідних. Здоров’я їм та наснаги!!! А Вам дякуємо за коментар!
Видалити