Свято українського рушника

Душа мого народу - рушники!

        Український рушник – це вишита доля нашого славного народу.  Рушник у хаті – це святість, це реліквія кожної родини. 

Рушник – це пісня ниток на полотні.

Директор Овруцької ЦРБ Солтис С.М. біля виставки вишитих рушників

  29 травня у селі Селезівка всіх шанувальників української вишивки зібрало свято рушника «На рушниковому крилі…», ініціаторами якого стали Овруцька центральна районна бібліотека ім. А.С.Малишка та директор Поліського державного природного заповідника Сергій Миколайович Жила.    Чому саме в Селезівці відбулося це свято? А тому, що це село розмістилось у самому серці Полісся, тому, що тут цілий рік стоять  пахощі сосен, чорниць, суниць і грибів і просто неможливо надихатись цим п'янким повітрям. Але це, по-перше.

Директор Поліського державного природного заповідника Жила С.М.

А по-друге, в Селезівці є ще одна унікальність, адже в селі знаходиться  центральна садиба Поліського державного природного заповідника, директор якого Сергій  Миколайович  Жила став натхненником створення етнографічного музею під відкритим небом «Древлянське село».  А перлинкою  цього музею є експозиція поліського рушника, експонати якої зібрані самим Сергієм Миколайовичем.

      Серед гостей, що прибули на свято – начальник районного відділу культури і туризму О.І.Левківська, директор Овруцької ЦРБ С.М.Солтис, директор районної бібліотеки для дітей М.В.Невмержицька, голова Хлуплянської сільської ради Л. В. Жилюк, керівник гуртка ЦДЮТ "Основи журналістики" Н.С.Калініна, знані краєзнавці - Микола Іванович Брицун та Іван Сергійович Булуй, директор районного краєзнавчого музею Неля Галіївна  Волик та ін.

Учасники заходу

Свято проходило під відкритим небом, що надало йому особливого колориту.  Хіба є в світі більше диво, ніж вишитий незбагненними квітами, неповторним орнаментом, диво-мережками і зелен-листом український рушник? А таких рукотворних шедеврів на виставці, що була організована, було багато, і представлені були витвори невтомних рук майстринь всієї Овруччини. Окрасою виставки став своєрідний рушник-оберіг, який створили до 20-ї річниці Незалежності України сорок майстринь-вишивальниць та два художники з різних куточків нашого району. Також на виставці були представлені роботи селезівських майстринь-вишивальниць - Борійчук Ольги Сергіївни та  Панасевич Галини Іванівни,  Андросович Валентини Федорівни та Лінкевич Олесі Іванівни.  Ці жінки працюють в державному природному заповіднику.

     

Ніби пісня лине, від вишитих на рушниках узорів, Воробей  Галини Максимівни, яка довгий час працювала завідуючою сільським клубом с.Селезівки, і мабуть саме пісня  допомагала і допомагає їй створювати ці неповторні узори.      

       Світлий слід на полотні життя залишила жителька Селезівки Бушок Любов Адамівна. На виставку роботи, зроблені її руками,  принесла невістка. На жаль, Любові Адамівни вже немає з нами, але її вишиванки не втратили кольорів і привабливості. Ця жінка все життя пропрацювала в колгоспі, народила і виховала 6 діток, але все одно знаходила час, щоб мережити узори своїх вишиванок.       

      

Рукоділля не підвладне ні часу, ні віку.  На святі рушника була присутня найстарша вишивальниця села Селезівка, це – Рослик Ольга Адамівна. І хоча Ользі Адамівні вже далеко за сімдесят, здається не нитками вишиває майстриня, а сонячними промінцями, зеленню свіжої трави та блакиттю неба. Вимережуючи хрестиком орнаменти, жінка вкладає в них свою душу і серце.

       Святкового настрою жителям Селезівки та гостям свята  додали мелодійні, красиві та чудові виступи самодіяльних митців ансамблю «Полісяни» Хлуплянського сільського Будинку культури та орденоносиці ордену княгині Ольги ІІ ст. Віри Воробей. В ході свята прозвучали поезії про український рушник у виконанні бібліотекаря Овруцької ЦРБ Любові Омелянчук та вихованки гуртка «Основи журналістики» ЦДЮТ Аліни Товкач.      

Краєзнавець Булуй І.С. виконує пісню 

Краєзнавець Брицун М.І. (м.Коростень)

Свято завершилося. Але всі розходилися з думкою, що після побаченої  дивовижної рукотворної краси, дівчата та молодиці Селезівки обов'язково повернуться до цієї святої української традиції, адже в вишитому рушнику – душа України.

Відео - огляд заходу переглянути ТУТ.

       Вже доля весни правнукам кує,

       А хміль з калиною на полотні не в'яне.

       Як добре, що в мого народу є

       Рушник весільний і рушник прощальний.

                         Благословенна будь на всі віки

                         Найперша жінка, що нашила квіти.

                         Душа мого народу – рушники,

                         Барвінками і мальвами зігріті!!!
Б

Бібліограф Овруцької ЦРБ                                            Гусаревич Л.М.
Методист Овруцької ЦРБ                                           Якимчук М.Ф.

Вірш читає Омелянчук Любов

Віра Воробей та Олексій Іллюк

Аліна Товкач читає вірш

Гості заходу

"Древлянське село запрошує.."

Древлянське село запрошує

      У Вас буває так, що не має настрою? Або Ви не знаєте куди згаяти свій вільний час у вихідні дні? Буває? Якщо склалаася така ситуація, ми запрошуємо Вас відвідати Поліський природний заповідник. Запевняємо Вас - не пожалкуєте!!! Настрій і неабиякі враження - гарантуємо!!!

    Поліський природний заповідник - це один з найчарівніших куточків нашого Полісся. Місце, де час уповільнює свій рух, даючи змогу милуватися недоторканим світом живої природи – мереживом річок, лісів, блакиттю озер, оксамитовими луками і льодяниковими валунами, що розсипані мов зірки на небі. Тут тихим шепотом перемовляються дерева, радіючи сходу сонця, і лунає стоголосий пташиний спів, пробуджуючи ранок.   

        Центральна садиба заповідника знаходиться в мальовничому лісовому селі Селезівка, що розмістилось у самому серці Полісся, до якого і добратись ох як непросто. В селі, де хати притулилися до лісу, де цілий рік стоять п'янкі пахощі сосни, чорниць, суниць і грибів і де вода в криницях має особливий приємний смак. 

      8 квітня, в день великого християнського свята  Вербної неділі  на гостини до заповідника на свято "Древлянське село запрошує..." працівників Овруцької районної бібліотеки запросив його директор - Сергій Миколайович Жила.

      Жила С.М. - людина, яка зовні не схожа на класичного директора у костюмі з краваткою, що відповідає на телефонні дзвінки та перекладає стоси адміністративних паперів. Це людина, що більше уваги приділяє практичним дослідженням. Крім того, природолюб, бортник, етнограф, мисливець, письменник, публіцист та фотограф. І всі ці грані його таланту можна без перебільшення назвати високопрофесійними. 

       І хоча Сергій Миколайович народився і виріс на Чернігівщині, для нашої Овруцької древлянської землі він зробив дуже багато. Йому було про що розповісти гостям свята. 

Жила Сергій Миколайович - директор Поліського природного заповідника

 Гостей свята вітає Бігунський сільський голова - Трикиша Володимир Олександрович

       Розповідати по Поліський природний заповідник та його красу можна нескінченно, але найкраще -  побувати і на власні очі побачити цей дивосвіт. Мабуть, саме тому, сьогодні тут так багато гостей.

  Гостей на свято зібралось багато...

Подарунок на згадку від начальника районного відділу культури і туризму

 Ольги Іванівни Левківської

       Красу і таємничість лісу неможливо збагнути і описати словом у всі пори року. Але особливо зачаровують заповідні поліські ліси – весною. Про що згадує цей прадавній ліс? Мабуть про гордих, незалежних людей, які жили в його непрохідних хащах і називали себе древлянами. Поклонялись вони святій землі, сонцю, віковим деревам і приносили їм жертви. Серед гостей свята – невтомний мандрівник і дослідник минулого нашого краю, збирач і неабиякий пошановувач народних традицій Брицун Микола Іванович житель м.Коростень.

     Вітання від Миколи Івановича Брицуна

      Сьогодні Поліський природний заповідник – науково-дослідна установа загальнодержавного значення та одна з територій найвищої пріоритетності для збереження біорізноманіття на Українському Поліссі. Окремою і досить важливою функцією його діяльності також є екологічна освіта та екологічне виховання. В 2010 році Поліський природний заповідник зайняв друге почесне місце в «Видатній десятці» пам'яток історії, культури, природи Житомирської області за думкою читачів газети «Житомирщина». Тож, без будь-яких сумнівів у заповідної території – велике майбутнє. Поро це гостям свята розповіла науковий співробітник заповідника - Леся Кобзар.

Науковий співробітник заповідника - Леся Кобзар

        Окрасою свята стали музичні номери у виконанні Словечанського народного хору та його солістки, кавалера ордена княгині Ольги  Віри Воробей.

Самодіяльні артисти Словечанського народного хору

 А потім як годиться, гості пройшлися екологічною стежкою та відвідали музей природи.

Експонати музею природи

        Краса природи лікує, дає відраду і психологічну розрядку, проймає душу і серце, доходить до свідомості людини, заспокоїть схвильованого і схвилює спокійного. Якщо Ви прагнете побачити унікальний куточок природи Полісся, різноманіття її флори та фауни, - відвідайте заповідник.

Крокуючи екологічною стежкою...

Тож, приїзджайте до Селезівки! Вона чудова у всі пори роки!

                                  Приїдь весною, коли йдуть стада.

                                          Приїдь зимою, коли їдуть сани.
                                          Приїдь, коли тут ходить коляда,

                                          Коли тепло приходить з писанками.

                                          Приїдь –  й радій,  приїдь і тихо плач!

                                          Прислухайся, яка тут файна мова!
                                          Як добре, що на світі Селезівка є,

                                Крім Харкова,  

                                                            крім Києва,

                                                                  крім Львова.