вівторок, 31 березня 2015 р.

Поетичний «ЗОРЕПАД»

 «Я – частина поезії світу?» - поетичний «зорепад» талановитих овручан відкрив на цій зустрічі нове ім’я  - Тетяна Ткаченко.
Народилася у с. Мочульня Овруцького району. Навчалася у Кирданівській ЗОШ. Закінчила школу із золотою медаллю. Навчання у Рівненському гуманітарному університеті. Отримала спеціальність вчителя української мови та літератури і англійської мови. Робота. Знайомство з чоловіком і переїзд до Маріуполя. Народження синочка. Трагічні події на донецькій землі змусили родину повернутися на Овруччину. Писати почала з 10 років. Друкуватися – з 12 років. Під час навчання у Рівному була членом поетичного об’єднання «Поетарх» . У альманасі «Наше коло»  у 2001-2002рр. надрукувала свої вірші. У цей час плідно співпрацює з рівненськими  композиторами і пише пісні. 
Тетяна Ткаченко
   У доробку Тетяни Леонідівни є жартівливі, ліричні і дитячі пісні. Улюблені теми  в поезії – особисті переживання, суспільні  теми, гумор. Так вірш «Айвенго» - це посвята чоловіку. Вірші є і українською і російською мовами. Виїжджаючи із Маріуполя не брала ні вірші, ні диски з піснями. Душа Тетяни рветься у Маріуполь, туди, де створилася сім’я, де народився синочок, де залишилися друзі, знайомі, де вільно розмовляла і українською і російською.



     Я хочу в край тюльпанів і вітрів,
Край теплого замуленого моря,
Смаглявих лиць і сотень якорів,
Де всі, як хочуть, вірять і говорять.
Туди, де пнувся в небо мирний дим,
Де всі такі однакові і різні.
Туди, де добре бути молодим,
Де з гуркотом печуть млинці залізні.
Де в соняхи ховалися степи,
Де увсебіч біжать залізні коні,
Де небеса не тільки голубі,
Де спраглі землі, а вітри – солоні.
Там повно ще неспіваних пісень,
Там друзі з несподіваних народів…
Чи буде добрим там наступний день?
Чи принесе він людям мирний подив?
Там не буває рук без мозолів
І не буває сліз через дрібниці.
За що мій дім руйнують москалі?
За що його клюють вогненні птиці?
Не плач, тримайся, рідний наш Донбас,
Скривавлена перлино України.
Живи, не падай, дочекайся нас.
Підіймемо. Вернемось. Не покинем.   Тетяна Ткаченко (14.02.15р.)
        Присутні з цікавістю вислухали Тетяну Леонідівну, почитали і свої вірші, поговорили про наболіле. На згадку про нашу зустріч директор бібліотеки вручила пам’ятний дарунок.   Поети «Зорепаду» запросили Тетяну Ткаченко стати членом нашого поетичного об’єднання.

Під час заходу:


Немає коментарів:

Дописати коментар

Ви хотите оставить комментарии но незнаете как? Очень просто!
- нажмите на стрелку рядом с окошком Подпись комментария".
- Выберите Имя/URL. (никто не любит анонимов).
- Наберите свое имя, строчку URL можете оставить пустой.
- Нажмите Продолжить
- В окошке комментария напишите то что вы хотели и нажмите "Отправить комментарии"! Спасибо!