вівторок, 29 березня 2016 р.

Моє життя – немов обірвана струна

     Наша пісня і розрада, і розвага, і клятва, і поезія, і наша слава. Вона супроводжувала сотні поколінь наших предків, донісши до наших днів їхню соборну душу у віковічних боріннях за національний поступ та свободу. Наші українські співаки долали багато зусиль до популяризації української пісні.     Вечір-спогад «Моє життя – немов обірвана струна» присвячений пам’яті українських співаків Володимиру Івасюку, Назарію Яремчуку та Андрію Кузьменку, творча діяльність яких збагатила скарбницю духовної культури нашої України.
  Володимир Івасюк належить до тих небагатьох безмежно обдарованих Богом  особистостей, присутність яких в укр. культурі не вимірюється і не обмежується їхнім життям чи смертю. Вона безконечна, як вічна укр. пісня. Володимир Івасюк – поет, композитор і співак, що зростав серед зелених гір і полонин, бистроплинних річок і невгамовно співучих потоків Карпат. Івасюк автор популярної і улюбленої української пісні «Червона рута». Таку пісню – перлину могла створити людина з ніжним поетичним серцем і щедрою душею, переповненими незрадливою синівською любов’ю до отчого дому, рідної Буковини та своєї матері – України.
Назарій Яремчук прожив до прикрого мало (30.11.1951 – 30.06.1995) але встиг стати легендою вітчизняної естради. З ним облетіли світ наші укр. пісні – «Червона рута», «Смерекова хата», «Стожари», «Гай, зелений гай», «Родина», «Гей ви, козаченьки» та інші. «Він так співав, що мав у горлі мозолі. Він так співав, що крилами йому став голос…»,  - говорив про нього поет А. Демиденко. В одному з останніх своїх інтерв’ю Яремчук сказав: «Кожний з нас повинен постійно бути в польоті – крізь долю, над суєтою. І при цьому, однак, не відриватися від землі. Пам’ятати священні речі – навіщо живеш, звідки ти родом, до чого прагнеш, що скажеш людям, з якого колодязя п’єш живу воду. Я вийшов з того віку, коли звертаєш увагу на дрібниці – автографи, популярність. Мене турбує інше: що буде з нашим пісенним садом завтра?». Любов до пісні у Назарія виявилася сильнішою над усе. Назарію Яремчуку присвоєно звання Народного артиста України. Це була констатація фанту його надзвичайної популярності й народної любові.
Андрій Кузьменко (Кузьма Скрябін) назавжди лишив слід в історії музики незалежної України, його творчий шлях був яскравим і по-своєму унікальним. Друзі та знайомі говорили про нього, як про мудру і розумну людину, психолога від природи. До музики він ставився просто, писав, що виходило, у своє задоволення. Творчість для нього була просто способом мислення і передачі інформації. Він хотів створювати таке, що зрозуміли б тисячі і мільйони людей.

         Володимир Івасюк, Назарій Яремчук, Андрій Кузьменко… Співочі велети краю, символи України. Усі вони удостоєні нагород країни, творили пісенну біографію краю, славу великого українського народу, яка плекалася в українській пісні. Захід супроводжувався мультимедійною презентацією. Вечір спогадів не залишив нікого байдужими. 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Ви хотите оставить комментарии но незнаете как? Очень просто!
- нажмите на стрелку рядом с окошком Подпись комментария".
- Выберите Имя/URL. (никто не любит анонимов).
- Наберите свое имя, строчку URL можете оставить пустой.
- Нажмите Продолжить
- В окошке комментария напишите то что вы хотели и нажмите "Отправить комментарии"! Спасибо!