Зустріч - поетичний перегук- між містами Брусилів, Малин, Коростень і Овруч "Україна - це ми"

 В останній день спекотного липня у АРТвітальні нашої бібліотеки зібралися українці по духу і слову, що творять слово рідної землі щоб вперше провести міжрайонну зустріч - поетичний перегук- між містами Брусилів, Малин, Коростень і Овруч "Україна - це ми", присвячену 30-річчю Незалежності нашої держами. Ініціатором такої зустрічі став голова міжрайонної організації "Посвіт" ім. І.Огієнка Василь Сташук поет, прозаїк. Його підтримав Віктор Васильчук - прозаїк, засновник літературно-мистецького свята "Просто на Покрову". З ними приїхала чудова команда творчих людей. Було і слово, бо як сказала Ольга Гура "Поезія не хліб, але без неї, немов окраєць, черствіє душа", була і чарівна українська і авторська пісня. На зустріч завітав міський голова Іван Ярославович Коруд та щирим і добрим словом підтримав таку ініціативу, яку ми сьогодні започаткували. Звичайно зустріли ми гостей запашним овруцьким хлібом і підготували їм наші сувеніри, а від них отримали книги для бібліотеки. Прощалися як добрі і гарні друзі із новими планами на наступні зустрічі.

Вшановували пам'ять Ольги Кузьмівни Невмержицької

    29 липня АРТвітальня зібрала гостей на сумну, але водночас і урочисту зустріч. Бо ми вшановували пам'ять Ольги Кузьмівни Невмержицької, людини, яка залишила в нашій пам'яті і душі лише світлі спогади. Ольга Кузьмівна стояла у джерел створення нашого поетичного клубу "Зорепад" і напевно саме у той час і був написаний вірш "Друзям по перу".

На цю зустріч зібралися друзі, рідні, поети клубу. Кожен мав змогу прочитати її вірш і саме той, що найбільше зачепив струни його душі, а також поділитися спогадами про світлу Людину - Ольгу Кузьмівну Невмержицьку. Долучились до читання віршів і працівники нашої бібліотеки. Ініціаторкою нашої зустрічі була донька Валентина. Дякуємо за довіру, дякуємо за книги, подаровані присутнім і користувачам нашої бібліотеки.

Познайомтесь: Марія Струтинська

Чарівні місця, красиві пейзажі і позитивні емоції заряджають гарним настроєм на довго

 Марія Степанівна Струтинська народилася в селі Заріччя, Овруцького району. Виросла серед  мальовничої поліської природи, щоранку вдихаючи пахощі квітучих полів, купаючись у зарічанських ставках і п’ючи чисту воду із батьківської криниці.

   Саме тому має таку обдаровану натуру. Якщо вірші почала писати ще у школі, то написанням картин захопилася вже в дорослому віці. А гачок в її вправних руках творить дивовижні кофтини, сукні, чобітки.

   Має красуню донечку і обожнює свого єдиного онука, для якого ладна пригорнути увесь світ.

   Неодноразова учасниця літературно-мистецького свята «Просто на Покрову», що щороку відбувається у м. Коростень. Має відзнаки і Дипломи цього свята. Користувачі бібліотеки мали насолоду відвідати персональну виставку картин Марії в АРТвітальні. 

   Здоров’я, натхнення, духовних сил, миру Вам та Вашим близьким, шановна Маріє Степанівно!

Вітаємо з Міжнародним Днем молоді 2020!

Овруцька центральна бібліотека ім.А.С.Малишка пропонує переглянути поетичну онлайн-вечірку "Молоді голоси" за участі талановитої молоді нашої Овруцької громада і насолодитися прекрасними поетичними рядками...

Познайомтесь - Олександр Кулєш...

Самородок Поліського краю

Несподіваний, неочікуваний, можливо комусь і не завжди зрозумілий, але цікавий і самобутній письменник нашої Овручини. Яскравий талант його розкрився ще у 1999 році, коли  світ побачив першу книжку  «На хуторі Курина сліпота». Написана колоритною поліською мовою, вона зачарувала і здивувала. Наступна збірка прози «Колодязько» вийшла у 2000 році. Персонаж Колодязько – це містична, вигадана автором особистість, яка живе на дні колодязів і кидає у відра свої очі, аби потім спостерігати за світом і людьми.  Прозові твори автора інколи друкуються в літературних журналах України та Німеччини.  Нині письменник має багато нового творчого  матеріалу і ми будемо надіятись на нову книгу. Олександр Кулєш  неодноразовий учасник літературно-мистецького свята «Просто на Покрову» і двічі був відмічений Дипломами.

Познайомтесь - Зоя Петрівна Цалко

Славиться Полісся гарними людьми...

     Зоя Цалко народилася 10 вересня 1954 року у с. Деркачі Овруцького району. Нині цього села вже немає – лишилася тільки зона відчуження. Закінчила 10 класів. Здобула професії швачки, оператора поштового зв’язку, бухгалтера. Працювала, але Чорнобильська трагедія змусила різко змінити життя. Евакуація до м. Кривий Ріг. Через два роки за сімейними обставинами мусила повернутися з сім’єю до Овруча, де проживає і нині. Виростила 3 синів і одну доньку. Має п’ятеро онуків. Найстарший внук нині військовослужбовець. Вірші пише давно, але спершу вони були ніби щоденник її життя, тому нікому не показувала, а згодом спалила. Нині пише на різні теми і виносить на осуд читачів. Член поетичного клубу «Зорепад», що діє при Овруцькій центральній бібліотеці ім. А. Малишка.

А ще ми скоро чекаємо виходу книжки поезій і прози Зої Цалко «Квітує моя осінь золотава» і це стане для поціновувачів поетичного слова приємною несподіванкою.

Познайомтесь – Жигадло Ольга

Поетичні перлини Овруцького краю...

Жигадло Ольга Георгіївна - учасниця поетичного клубу «Зорепад», що створений і діє при АРТвітальні Овруцької центральної бібліотеки ім. А. Малишка. Кожна зустріч із цією талановитою Жінкою дає нам можливість доторкнутися до чудового поетичного слова, щоразу ніби буваючи на сповіді її душі, бо вона: «Я - жінка, не поет», а «поезія – це лише голос». Чудова матуся, найдобріша бабуся, то коли ж знаходить час для написання віршів: «пишу вночі, аж до світання», бо на протязі дня оточують домашні будні, але «охоче б сіла з ручкою за стіл». Її вірші настільки образні, що заставляють зануритися у почуте, проаналізувати і порівняти із своїми відчуттями, бо «пишемо, малюємо словами».

Її чують. Дослухаються. Радяться. Напевно тому і з'явився цикл «Доброта», який здивував і водночас заворожив, бо в ньому - доброта матері; доброта дітей; доброта сімейна; доброта начальства; доброта влади; доброта друга; найвища доброта – і ми готові підписатися під кожним віршем цього циклу.

Творчість Ольги Жигадло відмічена і Дипломами:

2011 рік – «Поетичний марафон «Оксія» I-го обласного фестивалю-конкурсу (1- місце);

2019 рік – Диплом XI-го міжнародного фестивалю дерунів за перемогу у конкурсі «Кращі селфі, гасла, вірші про дерун» (1-місце);

2019 рік – Міжнародне літературно-мистецьке свято «Просто на Покрову» Диплом за участь у номінації «Поетичний марафон» (2- місце).

Запис із архіву бібліотеки

Ліні Костенко - 90!

Ліна Костенко

  Ліні Костенко, твори якої перекладено англійською, білоруською, естонською, італійською, литовською, німецькою, словацькою, французькою та іншими мовами, виповнюється 90 років.

Народилася 19 березня 1930р. в м. Ржищеві під Києвом в учительській родині. Батька переслідували КДБ та перед війною кинули в табір. У 1936р. родина перебралася до Києва. Ще школяркою почала відвідувати літературну студію при журналі «Дніпро». У 1946р. були опубліковані її перші вірші. Провчившись деякий час у Київському педагогічному інституті, у 1952р. стає студенткою Московського літературного інституту. Незабаром виходять перші збірки. Стала однією з найактивніших учасниць шістедяситників. Збірку «Зоряний інтеграл» заборонили цензурою. Однак письменницю не арештували. Вона продовжувала писати і згодом, у 1977р, знову друкувалися твори.

Отримала Державну премію України ім. Шевченка, премію фундації Антоновичів, премія Франчески Петрарки та медаль Святого Володимира. Стала лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Теліги, професором Києво-Могилянська академії. У 90-х роках перестала брати участь у громадському житті, відмовилася від звання Героя України. Лише в період «помаранчевої революції» у 2004р. на деякий час повернулась до громадського життя.

 

Творчість:         

збірка «Проміння землі» (1957р.)

збірка «Вітрила» (1958р.)          

збірка «Мандрівка серця» (1961р.)         

збірка «Зоряний інтеграл»         

збірка «Княжа гора»         

збірка «Над вічними берегами вічної ріки» (1977р.)          

«Маруся Чурай» -         збірка «Неповторність» (1980р.)

збірка «Сад нетанучих скульптур» (1987р.)         

збірка «Вибране» (1989р.)          

роман «Записка українського самашедшого» (2011р.)

Джерело:

https://ukrclassic.com.ua/katalog/k/kostenko-lina/2252-lina-kostenko-biografiya-skorocheno

Страшні слова, коли вони мовчать

Страшні слова, коли вони мовчать,

коли вони зненацька причаїлись,

коли не знаєш, з чого їх почать,

бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,

із них почав і ними ж і завершив.

Людей мільярди і мільярди слів,

а ти їх маєш вимовити вперше!

АРТвітальня зустрічала гостей

Відбулась зустріч зі Світланою Вітер – гостею з Житомира

Днями, у затишній АРТвітальні Овруцької центральної бібліотеки ім.А.С.Малишка справжні поціновувачі поезії зібралися на зустріч зі Світланою Вітер – гостею з Житомира, кандидатом педагогічних наук, старшим викладачем Житомирського національного агроекологічного університету, поетесою, майстринею, авторкою двох поетичних збірників: "На берегах душі" та "Суцвіття почуттів на стеблах долі". Звичайно, найкраще про поетесу говорили її вірші. Безумовно, цей день запам’ятається надовго, адже в залі були присутні прекрасна поезія, щирі слова, схвильовані обличчя, смуток і радість…

АРТвітальня зустрічала гостей

Презентація збірки Пінчука Василя "Струни вечірнього сонця" 

Вже срібнить на скронях сивина,

Мудрість завжди світиться в очах,

Доля Ваша поетична не проста,

Глибина в душі і у віршах.

 В них життєва мудрість і кохання,

Що в поезії постала, проросла.

В них прожитих років є надбання,

І весна душі, що в осінь перейшла...

                                     Таісія Дідковска

   Ці всі слова про нього, про нашого земляка, поета - Пінчука Василя Лукича!

В бібліотеці імені Малишка відбулася презентація його збірки "Струни вечірнього сонця", сама назва говорить за себе, що це струни серця, душі, самого автора, його життєвий шлях, його переживання... Привітати Василя Лукича зібралися майже всі учасники " Зорепаду", тому що він відома особистість в літературних колах.

   Приємно, що такі люди, як він проживають тут, серед нас. Вітаємо ще раз Василя Лукича зі збіркою та бажаємо міцного здоров'я, душевного спокою, натхнення, щоб творча муза не покидала його!

   Були і подарунки, і смаколики. А саме головне - був гарний настрій. 

І від усіх нас ось таке побажання сказала Ольга Жигадло.

Іще один поет наш "Зорепад" прославив

І в книжечку малу він душу перелив.

Василь Лукич, ми щиро Вам бажаєм

Нових книжок, нових натхненних слів.

Ми вас готові "на ура!" підняти,

Ми раді, що вдалось у цей непростий час

Вам видать книгу,

Й хочем побажати

Іще не раз порадувати нас.

Бажаємо здоров'я і натхнення!

Хай Муза вас продовжує любить,

Щоб в нових віршах наше сьогодення

І ваші почуття продовжували жить.

   

«Я долі різні у віршах творю» - пісенно – поетичний вечір Ольги Деркач

Таланти землі Поліської...

Пісенно – поетичний вечір Ольги Деркач, у своєму рідному селі, зібрав повний клуб односельчан і жителів  ближніх сіл 13 жовтня. Чимало гостей приїхало і з Овруча. Не могли залишитись осторонь цієї культурної події учасники клубу "Зорепад" та працівники Овруцької бібліотеки імені А.Малишка.

Багато теплих і щирих слів почула О.Деркач від поетів та  свого пісенного "зорепадного" колективу.

        Зачаровані поетичним словом про своє рідне село односельчани все просили Ольгу почитати і поспівати. Приємною несподіванкою для Ольги Деркач був збірник «Просто на Покрову» в якому надруковано її вірші.