Познайомтесь: Марія Струтинська

Чарівні місця, красиві пейзажі і позитивні емоції заряджають гарним настроєм на довго

 Марія Степанівна Струтинська народилася в селі Заріччя, Овруцького району. Виросла серед  мальовничої поліської природи, щоранку вдихаючи пахощі квітучих полів, купаючись у зарічанських ставках і п’ючи чисту воду із батьківської криниці.

   Саме тому має таку обдаровану натуру. Якщо вірші почала писати ще у школі, то написанням картин захопилася вже в дорослому віці. А гачок в її вправних руках творить дивовижні кофтини, сукні, чобітки.

   Має красуню донечку і обожнює свого єдиного онука, для якого ладна пригорнути увесь світ.

   Неодноразова учасниця літературно-мистецького свята «Просто на Покрову», що щороку відбувається у м. Коростень. Має відзнаки і Дипломи цього свята. Користувачі бібліотеки мали насолоду відвідати персональну виставку картин Марії в АРТвітальні. 

   Здоров’я, натхнення, духовних сил, миру Вам та Вашим близьким, шановна Маріє Степанівно!

Познайомтесь - Олена Зубрійчук

Поезія, що лине від серця...

   Олена Зубрійчук  проживає у селі Мала Хайча, за освітою – медпрацівник, депутат міської ради. Народила сина і зігріла своїм серцем двох доньок. Має  чарівну внучку Софієчку.

   Вірші пише з липня 2016 року. Спокійна, врівноважена, щира, душевна з теплою посмішкою на вустах. ЇЇ поезії вражають, зачаровують своєю мелодійністю, ніжністю і своїм, особистим світосприйняттям.

Познайомтесь - Людмила Войцехівська

Поезія в житті не головна, але важлива...

Людмила Войцехівська – поетеса, волонтерка, чуйна душею, має добре серце і цілющі руки – ніколи і нікому не відмовляє у допомозі, пораді. 

Чарівна Полісянка – Берегиня зростила трьох діточок (сина і двох доньок), має чудових онуків. Але найбільша її радість – це молодша донечка Каріна, яка у всьому наслідує матусю і є для неї тим сонцесяйним промінчиком, що зігріває її у житті.

Людмила подарувала радість своїм прихильникам видавши дві книги поезій «Життя простої жінки» та «Шлях до кохання».

Познайомтесь - Олена Пенчук

На крилах творчості...

   Мене звуть Олена Пенчук.  Я - овручанка, вчитель англійської мови, член поетичного клубу «Зорепад», що діє при АРТвітальні центральної бібліотеки ім. А.С.Малишка. З дитинства любила читати віршовані рядочки, але не думала, що колись і сама напишу. 

   Перші вірші створилися у 2003 році. Натхнення приходить несподівано, не питає чи є час, чи ні, чи маю ручку або олівця. Рядочки лягають один за одним. Декілька хвилин і вірш готовий. Про що пишу? Про кохання, про друзів, про свій край.

  

Познайомтесь - Олексій Горбачевський

 Пише з душею і від щирого серця...

   Олексій Горбачевський –  вчитель історії, поет, краєзнавець, активний учасник  поетичного клубу «Зорепад», що діє при Овруцькій центральній бібліотеці імені Малишка. Народився у селі Словечно. За фахом  - викладач історіі в ОНЗ Словечанська ЗОШ I-III ст. Вірші почав писати в 19 років.  Олексія завжди надихала  на творчість мальовнича  природа рідного краю. Його поетичні рядки легко лягають на музику.

   З 2017 року очолює громадську організацію «Товариство дослідників Словечанщини».

   Ще навчаючись у ЖДУ ім.. І. Франка захищав магістерську роботу «Словечанський район Житомирської області у роки другої світової війни (1939-1945р)», яка згодом переросла у самостійну книгу.

   А за першою книгою народилася і друга: «Історія краю вічної слави. Нариси з історії освіти Словечанщини та  Овруччини».

   Легко раниме серце поета, патріота краю, дало поштовх на створення третьої книги «У боротьбі за суверенну Україну». У цій книзі зібрані біографії наших земляків, які віддали своє життя у зоні АТО. Доповнена  вона і віршами поетів-зорепадівців по даній темі.

   Усі три книги написані у співавторстві О.Д.Павлушенко – директором  ДП Словечанського лісового господарства, депутатом обласної ради, Заслуженим лісівником України. 

Познайомтесь - Таїсія Дідківська

Пишу вірші, що йдуть від серця...

Мене звуть Дідківська (Карасюк) Таїсія Муслимівна. Народилася в селі Липники, Лугинського району, Житомирської області. Ще в шкільні роки писала невеличкі прозові твори та поезію.  Зараз, здебільшого, пишу вірші, а натхненням для написання є моя вчительська діяльність – це постійна творчість. Багато поезії присвячених життєвим роздумам, коханню, природі, а також  подіям на Сході України, адже, неможливо бути українцем і не перейматися долею України! Люблю життя, людей, світ, який мене оточує. Бачу прекрасне у всьому, рядки поезій проходять через мою душу. Маю сім'ю, чоловіка, двоє діток. Живу в мальовничому селі Ігнатпіль  Овруцького району на Житомирщині,  працюю в школі вчителем української мови та літератури. Я думаю, що слово – це теж зброя, це рух думки, який змінює події і людей. Брала участь у фестивалі «Струни мого серця», «Просто на Покрову», «Пісенний Спас».  

   Хочу поділитися з Вами своїми поезіями, 

щоб Ви відчули також частинку моєї душі!

Познайомтесь - Ірина Тюріна

   Міфічний світ Ірини Павлівни...

      Ірина Тюріна – чарівна овручанка, майстриня обласної мистецько-культурної спілки народних майстрів «Мистецьке Полісся» м. Житомир, голова хобі-клубу «Валентинка»  Овруцької центральної бібліотеки ім. А.Малишка. Учасниця багатьох обласних, районних і міжрегіональних виставок. Першу ляльку створила у 2013 році. З’явився  вільний час і захотілось спробувати себе у чомусь новому. ЇЇ лялечки розлетілися по містам і селам України, Франції, Ізраїлю, Росії, Чорногорії де гріють душі та піднімають настрій дітям і дорослим, воїнам АТО та артистам, вчителям та школярам, малим та старим.

Познайомтесь - Олександр Кулєш...

Самородок Поліського краю

Несподіваний, неочікуваний, можливо комусь і не завжди зрозумілий, але цікавий і самобутній письменник нашої Овручини. Яскравий талант його розкрився ще у 1999 році, коли  світ побачив першу книжку  «На хуторі Курина сліпота». Написана колоритною поліською мовою, вона зачарувала і здивувала. Наступна збірка прози «Колодязько» вийшла у 2000 році. Персонаж Колодязько – це містична, вигадана автором особистість, яка живе на дні колодязів і кидає у відра свої очі, аби потім спостерігати за світом і людьми.  Прозові твори автора інколи друкуються в літературних журналах України та Німеччини.  Нині письменник має багато нового творчого  матеріалу і ми будемо надіятись на нову книгу. Олександр Кулєш  неодноразовий учасник літературно-мистецького свята «Просто на Покрову» і двічі був відмічений Дипломами.

Познайомтесь - Зоя Петрівна Цалко

Славиться Полісся гарними людьми...

     Зоя Цалко народилася 10 вересня 1954 року у с. Деркачі Овруцького району. Нині цього села вже немає – лишилася тільки зона відчуження. Закінчила 10 класів. Здобула професії швачки, оператора поштового зв’язку, бухгалтера. Працювала, але Чорнобильська трагедія змусила різко змінити життя. Евакуація до м. Кривий Ріг. Через два роки за сімейними обставинами мусила повернутися з сім’єю до Овруча, де проживає і нині. Виростила 3 синів і одну доньку. Має п’ятеро онуків. Найстарший внук нині військовослужбовець. Вірші пише давно, але спершу вони були ніби щоденник її життя, тому нікому не показувала, а згодом спалила. Нині пише на різні теми і виносить на осуд читачів. Член поетичного клубу «Зорепад», що діє при Овруцькій центральній бібліотеці ім. А. Малишка.

А ще ми скоро чекаємо виходу книжки поезій і прози Зої Цалко «Квітує моя осінь золотава» і це стане для поціновувачів поетичного слова приємною несподіванкою.

Познайомтесь – Жигадло Ольга

Поетичні перлини Овруцького краю...

Жигадло Ольга Георгіївна - учасниця поетичного клубу «Зорепад», що створений і діє при АРТвітальні Овруцької центральної бібліотеки ім. А. Малишка. Кожна зустріч із цією талановитою Жінкою дає нам можливість доторкнутися до чудового поетичного слова, щоразу ніби буваючи на сповіді її душі, бо вона: «Я - жінка, не поет», а «поезія – це лише голос». Чудова матуся, найдобріша бабуся, то коли ж знаходить час для написання віршів: «пишу вночі, аж до світання», бо на протязі дня оточують домашні будні, але «охоче б сіла з ручкою за стіл». Її вірші настільки образні, що заставляють зануритися у почуте, проаналізувати і порівняти із своїми відчуттями, бо «пишемо, малюємо словами».

Її чують. Дослухаються. Радяться. Напевно тому і з'явився цикл «Доброта», який здивував і водночас заворожив, бо в ньому - доброта матері; доброта дітей; доброта сімейна; доброта начальства; доброта влади; доброта друга; найвища доброта – і ми готові підписатися під кожним віршем цього циклу.

Творчість Ольги Жигадло відмічена і Дипломами:

2011 рік – «Поетичний марафон «Оксія» I-го обласного фестивалю-конкурсу (1- місце);

2019 рік – Диплом XI-го міжнародного фестивалю дерунів за перемогу у конкурсі «Кращі селфі, гасла, вірші про дерун» (1-місце);

2019 рік – Міжнародне літературно-мистецьке свято «Просто на Покрову» Диплом за участь у номінації «Поетичний марафон» (2- місце).

Запис із архіву бібліотеки